Правозахисники заявляють про зачистку інформаційного поля в Криму

Правозахисні організації заявляють, що “кримська влада” для обмеження свободи слова використовує як формальні перешкоди, так і методи залякування.

Голова Кримської польовий місії з прав людини Ольга Скрипник розглядає один з таких методів вимогу перереєстрації згідно з нормами російського законодавства.

“Обмеживши термін дії українських реєстраційних документів до 1 квітня 2015 року, Роскомнагляд став реєструвати ЗМІ вибірково, чим блокує роботу багатьох медіа”, – передає слова правозахисниці кореспондент Центру інформації з прав людини.

За інформацією Роскомнагляду, в Криму до березня 2014 було близько 3 000 ЗМІ. Станом на 1 квітня 2015 перереєструвалося за російськими законами тільки 232.

При цьому, з усіх кримськотатарських ЗМІ, які подали заявку, на 1 квітня пройшло перереєстрацію тільки одне ЗМІ – “Голос Криму”. Ще два знаходяться в процесі реєстрації. А у газети “Авдет”, агентства QHA, радіо “Мейдан”, телеканалів ATR і “Lale” документи на перереєстрацію не прийняли, стверджують правозахисники.

Більшості кримськотатарських ЗМІ в реєстрації відмовили за надуманими приводами. Так, наприклад, у своїй офіційній відповіді Управління Роскомнагляду по Криму повідомило власникам радіостанції “Мейдан”, що в реєстрації відмовлено через назву ЗМІ. “Воно може ввести в оману аудиторію”, – йдеться у відповіді.

Тиск з боку влади Криму проявляється не лише на кримськотатарських ЗМІ. Всі місцеві радіостанції, які працювали раніше в Криму, позбулися своїх частот. Це сталося тому, що їх не допустили до участі в конкурсі з розподілу радіочастот, який Роскомнагляд провів 25 лютого.

“Всі наведені факти є яскравими прикладами згортання свободи слова в Криму. Це веде до однобічного висвітлення подій, контролю за інформацією з боку влади, і неможливості вільно висловлювати свою думку”, – стверджує Ольга Скрипник.

Зараз до переслідування журналістів приєдналась ФСБ. Кримське управління ФСБ порушило відносно журналістів кримінальну справу за статтею 280.1 КК РФ (публічні заклики щодо посягання на територіальну цілісність Російської Федерації). Санкції за статтею 280.1 КК РФ передбачають до п’яти років позбавлення волі.

Приводом для переслідувань послужила публікація кримської журналістки Анни Андрієвської. Стаття була опублікована в грудні 2014 року на сайті “Центру журналістських розслідувань”.

13 березня в квартирах за місцем реєстрації автора і колишньої співробітниці “Центру журналістських розслідувань” Наталії Кокоріної відбулись обшуки. Наталю Кокоріну затримали і допитали як свідка. У неї вилучили особистий ноутбук.

Оперативники ФСБ вилучили також старі її робочі блокноти (те, що залишилося в квартирі, де вона не проживає вже 10 років) і комп’ютер, який належить її батькові. Журналістка повідомила, що в справі вона є підозрюваною. Андрієвська впевнена, що від затримання її рятує тільки те, що вона покинула півострів і близько року живе в Києві.

“Російська влада демонструє іншим журналістам, які залишаються на півострові, яка доля чекає їх, якщо вони будуть сумніватися в легітимності нинішньої кримської влади. Враховуючи останні події в Криму, у місцевих журналістів залишається небагато варіантів: або мовчати (йти з професії), або виїжджати з Криму. Але й останнє не стане порятунком від кримінального переслідування з боку спецслужб РФ”, – впевнена Ганна Андрієвська, яка покинула Крим по тому, як “кримська влада” відкрила кримінальну справу через оприлюднення її статті.

7 квітня на допит у ФСБ викликали ще одну колишню співробітницю “Центру” Анну Шайдурова. Приводом також послужили публікації “Центру”. 8 квітня її 3 години допитували в приміщенні ФСБ. За словами журналістки вона підписала документ про нерозголошення інформації, про яку йшлося на допиті.

Правозахисники звертають увагу на те, що в цій кримінальній справі присутнє порушення принципу територіальної підслідності, адже автор матеріалу є громадянкою України (вона не отримувала російський паспорт). При цьому “Центр журналістських розслідувань” зареєстрований в Міністерстві юстиції України і має юридичну та фактичну адресу в Києві .

Таким чином, створено прецедент, на підставі якого російські спецслужби можуть притягати до кримінальної відповідальності будь-якого журналіста, який дозволить собі публічно називати приєднання півострова до Росії незаконним.

Медіа-юрист УГСПЛ Сергій Заєць вважає, що утиски свободи слова на півострові негативно впливають на ситуацію з правами людини в цілому.

“Дії російської влади в Криму представляють собою втручання в права, передбачені ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини. При цьому обшуки та інші дії влади мають також охолоджуючий ефект, стимулюють самоцензуру зі страху піддатися таким же переслідуванням. У підсумку багато питань замовчуються, що негативно позначається на загальному стані реалізації всіх інших прав і свобод людини в Криму “, – заявив медіа-юрист.

Сергій Костинський, радник міністра інформаційної політики України заявив, що уряд України готовий допомогти журналістам захистити їх права: “Серед ключових завдань Міністерства інформаційної політики забезпечення свободи слова в Криму. Зовсім недавно нами була підтримана громадянська ініціатива “Crimea Action Group”. Це створення механізм захисту інтересів кримської преси в міжнародних судах”.

За інформацією Сергій Костинського Міністерство так само розробляє заходи щодо забезпечення мовлення незалежних ЗМІ на території Криму.