Правозахисники вимагають від влади припинити наступ на громадські об’єднання

Платформа Правозахисний порядок денний вимагає, аби президент та Верховна Рада України припинили наступ на громадські об’єднання і відмовились від прийняття законів №6674 та №6675, які запроваджують додаткову податкову звітність для громадських організацій і фізичних осіб-підприємців, а також підприємств, установ та організацій, які надають їм послуги.

Про це йдеться у відкритому зверненні правозахисників.

Автори звернення нагадують, що на початку липня 2017 року у парламенті були зареєстровані президентські законопроекти №6674 та №6675, розроблені нібито на заміну скандальним змінам до антикорупційного законодавства, які зобов’язують антикорупційних активістів подавати щорічні електронні декларації про особисті активи та майно (закон №1975-VIII від 23 березня 2017 року). Але у нових законопроектах пропонується скасування е-декларування для громадських антикорупційних активістів в обмін на запровадження додаткової податкової звітності для громадських організацій і тих, хто з ними співпрацює.

“Показово, що обсяг звітності для громадських організацій, який передбачають ці законопроекти, значно перевищує той, що встановлений для бізнесу. Більше того, звітність такого обсягу не вимагається навіть від отримувачів бюджетних коштів”, – йдеться у зверненні.

Правозахисники вважають, що на фоні заяв про необхідність зменшення надмірного державного регулювання такі законодавчі ініціативи з’явилися невипадково. Покарання у вигляді скасування неприбуткового статусу громадської організації має підкреслено каральний характер та є нічим іншим, як запровадженням інструменту для вибіркового тиску на нелояльні до влади громадські організації.

“Ми розцінюємо таку ініціативу президента України як непропорційне втручання у діяльність громадських організацій. Такі кроки уподібнюють Україну до репресивних режимів – Російської Федерації, Казахстану, Азербайджану, Туркменістану тощо. Попри позірну турботу про прозорість та підзвітність, запроваджене регулювання у цих країнах призвело до майже повного знищення непідконтрольних владі громадських об’єднань та тотального наступу на громадянське суспільство”, – наголошується в зверненні.

Правозахисники також зауважують, що вимога такого роду контролю держави за діяльністю громадських об’єднань не передбачена жодними міжнародними договорами.

Керівні принципи щодо свободи об’єднань Ради Європи та ОБСЄ передбачають, що “держава не повинна вимагати від об’єднань підзвітності та прозорості, однак повинна заохочувати і стимулювати їх до цього”. При цьому встановлення особливих вимог до звітності допускається тільки у разі надання певних пільг та за умови, що “об’єднанню надаватиметься можливість на власний розсуд вирішувати, дотримуватись таких вимог до звітності чи відмовитись від їх дотримання, а отже – від відповідних особливих пільг”.

З огляду на викладене вище Правозахисний порядок денний вимагає від парламенту негайно відхилити законопроекти №6674 та №6675 від 10 липня 2017 року, а від президента України –  виконати свою обіцянку щодо скасування змін до антикорупційного законодавства від березня 2017 року.

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Ґельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів” ГО Центр “Соціальна Дія”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод.

Як відомо, 27 березня президент Петро Порошенко підписав зміни до закону “Про протидію корупції”, згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов’язані подавати електронні декларації. Ці нововведення активно критикували українські та міжнародні правозахисні організації.

Пізніше Порошенко подав на розгляд Верховної Ради проекти законів щодо скасування е-декларування антикорупційних громадських організацій. Але ці проекти передбачають додаткову фінансову звітність і жорсткі санкції за її невиконання для всіх громадських організацій. 

На думку правозахисників зміни, запропоновані президентом у законопроектах “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги” № 6674 та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги” № 6675, порушують право громадських організацій на свободу асоціацій і мають на меті посилити вплив держави на громадський сектор.

Так, за словами голови Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, створення важелів впливу на громадськість пропонується здійснити за рахунок встановлення додаткових зобов’язань щодо регулярної звітності. Крім цього, проектами пропонуються доволі радикальні міри у разі порушень – виключення з реєстру неприбуткових організацій, що фактично блокує діяльність громадських організацій.

Вона нагадує, що зараз громадські організації вже подають державі наступні звіти: про використання доходів ГО у строк 60 календарних днів наступного звітного року, фінансовий звіт, звіт про діяльність громадської організації (1 раз в рік органам статистики), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (кожен квартал фіскалам), звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації), застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування (фіскалам). Крім того, якщо ГО отримує кошти міжнародних донорів, вона окремо звітує за кожну потрачену копійку перед ними.

По-друге, наголошує правозахисниця, законопроект ставить під загрозу і робить неможливою роботу громадських організацій в зоні конфлікту, наприклад, в окупованому Криму.

“Усіх тих, хто збирає і документує порушення прав людини, допомагає жертвам, надає правові консультації, захищає їх в так званих судах. В той час як держава Україна сама не може захищати права своїх громадян на окупованому півострові, туди не має доступу жодна міжнародна організація (ООН, ОБСЄ, Рада Європи), здавалося б, неможливу роботу проводять правозахисні організації. Зрозуміло, що така робота переважно є непублічною з метою захисту тих, хто працює безпосередньо в Криму”, – пише Тетяна.

За її словами, у цьому контексті вимога публікувати список із 10 співробітників ГО, які отримують найбільші зарплати в організації, а також дані про інших контрагентів, стане знахідкою для російської ФСБ і поставить під величезний і невиправданий ризик роботу організацій, що працюють в зоні конфлікту. ГО будуть змушені або згорнути свою роботу там, або порушувати закон для захисту своїх активістів, що зрештою призведе до втрати статусу неприбутковості і зупинки їх роботи.

Крім того, на думку Печончик, така вимога є незрозумілою, бо держава і фіскальні органи і так мають дані про зарплати співробітників і сплачені податки.