Позов Венедіктової проти Соколової: експерти коментують законність та перспективи в суді

Дата: 04 Березня 2021
A+ A- Підписатися

Позов генпрокурорки Ірини Венедіктової до телеведучої Яніни Соколової через інтерв’ю з конфіденційним співробітником НАБУ Євгеном Шевченком, в якому той звинуватив посадовицю в нібито отриманні великого хабаря, виглядає як тиск на журналістку.

Так думку висловила в коментарі виданню ZMINA адвокатка, медіаюристка ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко.

Хоча український закон дозволяє в подібних випадках притягнути будь-яку людину до участі в справі як відповідача, однак, наголошує експертка, з погляду стандартів свободи слова в демократичній країні це виглядає як тиск на журналістів.

Опришко, зокрема, дуже здивована позицією генпрокурорки, оскільки в словах ведучої не було жодного твердження про те, що відбувся факт отримання неправомірної вигоди Венедіктовою.

“Навпаки, в сюжеті видно, що після того, як гість сказав, що підозрює генпрокурорку в отриманні хабаря, журналістка ставила запитання й уточнювала: “А ти що, бачив це?” І той пояснював свою логіку. За таких умов перекладати на журналістку хоча б частину відповідальності за слова іншої особи просто неприпустимо”, – наголосила Опришко.

На її думку, судовий позов до журналіста в таких випадках є безперспективним і не має бути задоволений. Адже є відповідна судова практика – і українська, і Європейського суду з прав людини, де чітко йдеться про те, що не можна перекладати на журналістів відповідальність за слова іншої особи.

“Задоволення такого позову матиме негативний вплив на свободу слова й справлятиме так званий охолоджувальний ефект. Якщо пані Соколовій потрібна правова допомога чи консультації, ми готові їх надавати”, – підсумувала медіаюристка.

Водночас медіаюрист ІМІ Алі Сафаров у коментарі “Детектору медіа” заявив, що сам по собі позов генпрокурорки проти Соколової не є тиском на свободу слова чи порушенням законодавства України. Сам факт подання судового позову експерт не вважає порушенням, оскільки це “цивілізований шлях вирішення будь-яких конфліктів”.

“На жаль, у нас судова система, м’яко кажучи, недосконала – це проблема. Але це проблема судової системи, яку треба реформувати, а не питання свободи слова”, – додав він.

Сафаров уточнив, що ст. 32 Конституції України гарантує кожному право захищати себе в суді, зокрема щодо спростування інформації, компенсації моральної шкоди тощо. Водночас закон про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів передбачає норми, за якими інформація щодо посадовців відкритіша; якщо журналіст перевіряв інформацію, то він звільняється від відповідальності; інформація, яка має суспільний інтерес, може поширюватися, навіть якщо вона була із закритим режимом доступу.

Експерт також пояснив, чому Соколова може фігурувати в позові як відповідачка, а не як свідок:

У позовній заяві людина пише, що вважає за необхідне, а потім суд розглядає. Якщо, відповідно до законодавства, позовна заява містить неправильного відповідача, то суд може замінити відповідача на належного або припинити розгляд справи“.

Нагадаємо, що 3 березня 2021 року телеведуча Яніна Соколова повідомила, що є однією з відповідачок у позові про захист честі, гідності та ділової репутації, який подала до суду очільниця Офісу генерального прокурора Ірина Венедіктова.

Позов, за словами журналістки, стосується інтерв’ю з Євгеном Шевченком, який співпрацює з НАБУ. В ефірі той стверджував, що очільниця Офісу генпрокурора нібито отримала хабар за закриття справи проти ексміністра екології Миколи Злочевського.

За інформацією Соколової, вона зазначена як співвідповідачка разом із Шевченком та ТОВ “ТРК “Інтеррадіо”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: