Повоєнні вибори: як забезпечити права ВПО, людей на окупованих та прифронтових територіях

Проведення виборів на окупованих територіях є неможливим, онлайн- і поштове голосування є ризикованим через низький рівень довіри до цих засобів, а питання участі у виборах внутрішніх переселенців потребує впорядкування реєстрів і визначення чітких правил.

Про це говорили учасники круглого столу “Забезпечення реалізації виборчих прав окремих груп виборців: виклики та перспективи”, який відбувся 5 лютого.

Фото: Громадянська мережа ОПОРА

Голова підкомітету ВР з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін наголосив, що альтернативні способи голосування, наприклад онлайн або поштою, не підтримують в Робочій групі з підготовки законодавчих пропозицій щодо повоєнних виборів. Зокрема через низький рівень суспільної довіри до цих способів. 

“Якщо ми когось обираємо в такий спосіб, то отримуємо ризики несприйняття суспільством потенційних переможців, а це вже проблеми з легітимністю нової чи переобраної влади після війни. Це великі ризики для держави”, – зауважив народний депутат. 

Обговорення стосувалося питання внутрішньо переміщених осіб – за офіційними даними Мінсоцполітики, їх кількість сягає понад 4,6 мільйона, однак учасники круглого столу вказували на відсутність узгоджених і актуальних реєстрів.

Голова підкомітету ВР з питань відновлення державної влади на тимчасово окупованих територіях Таміла Ташева заявила, що держава має гарантувати ВПО реальну можливість голосувати за місцем фактичного перебування. 

“Переміщені особи мають отримати реальну можливість змінювати виборчу адресу та місце голосування за заявницьким принципом, у тому числі дистанційно з використанням технічних рішень. Водночас ЦВК має вживати заходів для встановлення фактичного місця проживання переміщених осіб, які мають реєстрацію на ТОТ. І у разі підтвердження місця проживання такої особи шляхом взаємодії з державними реєстрами – ЦВК має змінювати виборчу адресу таких ВПО автоматично”, – говорить Ташева.

Окремо учасники обговорили права мешканців тимчасово окупованих територій. 

“Ми виходимо з очевидної позиції, що проведення виборів на окупованих територіях не є можливим”, – наголосила експертка. 

Держава, за словами Ташевої, має забезпечити доступ громадян на ТОТ до інформації про виборчий процес та можливість проголосувати після виїзду на підконтрольну територію України або за кордон – за винятком РФ і Білорусі.

Серед практичних кроків учасники підтримали ідею дозволити голосування за посвідченням особи на повернення в Україну – документом, який може стати критично важливим для людей, що втратили або не мають чинних паспортів після років окупації.

Постійна представниця президента в АР Крим Ольга Куришко звернула увагу на масштабні проблеми з документуванням мешканців окупованих територій, зокрема молоді, яка досягла виборчого віку вже після початку окупації та часто має лише свідоцтво про народження.

“12 років окупації означає, що дуже багато людей на тимчасово окупованій території, особливо після 2022 року, у зв’язку з відсутністю фактично доступу до підконтрольної території України, не мають українських документів. І посвідка на повернення може частково розв’язати це питання, але насправді ми не можемо зараз прогнозувати той масив людей, які захочуть проголосувати”, – зауважила Куришко.

Вона також наголосила на серйозних безпекових ризиках: виїзд з окупованих територій часто пов’язаний з проходженням фільтраційних процедур та загрозою переслідувань з боку РФ.

“Після 2022 року майже на всіх пунктах виїзду з ТОТ існують фільтраційні центри. Якщо Україна буде вчиняти активні дії й інформувати людей з окупованих територій навіть завчасно, то РФ може вчиняти певні дзеркальні дії для того, щоб не дати можливості людям з окупованої території виїхати”, – говорить представниця президента в АР Крим.

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова підкреслила, що ключовим є завчасне визначення та оприлюднення правил голосування. 

“Коли ми говоримо про тимчасово окуповані території, немає сумніву, чи давати змогу голосувати на ТОТ. Очевидно, що ми не можемо забезпечити будь-який процес на цих територіях, а відтак не можемо про це говорити. Однак важливо завчасно розробити й оприлюднити правила голосування, щоб люди, які захочуть і зможуть виїхати з окупованих територій – змогли це зробити”, – говорить Луньова.

Правозахисниця наголосила на необхідності чіткої та зрозумілої комунікації з громадянами у разі використання або інтеграції реєстрів ВПО для визначення місця голосування. Зокрема, важливо однозначно пояснювати, на яку саме дату застосовується перелік тимчасово окупованих територій, аби уникнути масового непорозуміння. 

Луньова навела приклад із припиненням пенсійних виплат, коли люди не подавали необхідних заяв, бо не були проінформовані про відповідні умови.

“Невизначеність дати, на яку ми застосовуємо список окупованих територій, призводить до того, що люди просто не розуміють, що рішення стосується саме їх”, – наголосила Луньова.

Також вона звернула увагу на ситуацію з прифронтовими територіями, де через безпекові обмеження частина громадян не зможе проголосувати за місцем проживання. За її словами, ключовим у цьому питанні є завчасне визначення правил і масштабне інформування населення.

Луньова зазначила, що громадські організації готові долучатися до роз’яснювальної роботи та інформування людей про зміну місця голосування й розташування виборчих дільниць, однак без чітких і завчасно ухвалених рішень з боку держави це буде неможливо.