Повноваження Нацради з питань телебачення і радіомовлення: що змінив Закон “Про медіа”, пояснила медіаюристка Ганна Літвіщенко

Новий Закон “Про медіа”, який набере чинності в Україні 31 березня 2023 року, передбачає зміни у повноваженнях Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Що зміниться для регулятора і який вплив це матиме на медіаіндустрію, розповіла адвокатеса, радниця Smartsolutions Ганна Літвіщенко під час зустрічі з розробниками закону, передає кореспондентка ZMINA.

У суспільстві триває жвава дискусія щодо розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Останнє часто викликає негативну оцінку учасників медіаринку, сказала юристка.

“Дійсно, якщо подивитись на перелік повноважень, то він значно розширився, але перевіримо, що саме змінилось і чи будуть ці повноваження мати негативний вплив на медіаіндустрію”, — уточнила вона.

Повноваження, яких регулятор більше не має:

• нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм
• нагляд за дотриманням законодавства у сфері захисту суспільної моралі
• нагляд за дотриманням вимог щодо надання звітів про використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав
• узагальнення практики застосування законодавства, участь у розробці пропозицій з вдосконалення законодавства у цій сфері
• визначення порядку документування, формування, обліку та зберігання телерадіоорганізаціями копій програм і передач
• створення та утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України

Серед нових повноважень, які надає Нацраді Закон “Про медіа”:

Великий блок повноважень, який пов’язаний з тим, що в Україні буде запроваджено  співрегулювання в медійній сфері, стосується переліку документів, які мають бути розроблені спільно з органом співрегулювання та мають полегшити розуміння для медіа суб’єктів правил висвітлення тих чи інших чутливих тем таким чином, щоб і висвітлити певну тему і при цьому не порушити вимог законодавства.

• визначення критеріїв для суб’єктів у сфері онлайн-медіа
• визначення критеріїв віднесення інформації до такої, що порушує вимоги закону (стосується hate speech, закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, пропаганду або заклики до тероризму, пропаганду вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, жорстоке поводження з тваринами, інформацію, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму та інше, заборони якої стосуються 1-4, 6-14 частини першої статті 36, пунктів 1-2 частини першої, частини другої статті 119 Закону «Про медіа»
• визначення критеріїв віднесення лінійних медіа до тематичних та обсяги національного продукту для них
• визначення критеріїв віднесення рекламної інформації (комерційних повідомлень) до такої, що може вважатися шкідливою згідно з вимогами законодавства про рекламу
• визначення вимог щодо захисту дітей відповідно до статті 42 закону
• визначення вимог щодо обсягу європейського продукту для телеканалів загальнонаціональної та регіональної категорії, що мають незначну долю аудиторії
• розробка і затвердження рекомендації щодо виконання встановлених законом вимог щодо європейського продукту
• розробка плану дій щодо забезпечення доступності сервісів для осіб з інвалідністю
• розробка інструментів та механізмів для реалізації вимог, встановлених статтею 23 закону до провайдерів платформ спільного доступу до відео (умови користування сервісом платформи, ознайомлення з такими умовами користувачів, забезпечення перевірки віку користувача, якщо контент, розміщений на його платформі, може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, забезпечити можливість використання системи батьківського контролю з метою захисту дітей від такої інформації, реалізації права на відповідь або спростування недостовірної інформації та інше)

Отже, аналіз нових повноважень регулятора свідчить, що вони направлені на полегшення діяльності медіа, переконана Літвіщенко.

Також з нових повноважень є блок про іноземних суб’єктів та суб’єктів, які не підпадають під регулювання. Це стосується таких повноважень:

• ухвалення рішень щодо віднесення медіасервісів до таких, що спрямовані на територію та аудиторію України
• звернення до іноземних провайдерів (таких як OTT, VoD, VSPs) щодо обмеження поширення на території України програм/ користувацької інформації (відео), що порушують вимоги статей 36 (контентні обмеження), 42 (захист дітей), 119 (обмеження щодо змісту інформації у медіа, пов’язані зі збройною агресією) Закону “Про медіа”
• звернення до уповноважених представників пошукових систем (у тому числі іноземних) з вимогами вилучення у пошуковій видачі посилань на інформацію, що порушує вимоги статей 36, 42, 119 закону, якщо за її поширення до суб’єкта застосовано захід реагування (штраф, анулювання ліцензії, скасування реєстрації та/або заборона поширення онлайн-медіа в Україні)
• регулювання, ведення та оновлення Переліку аудіовізуальних медіасервісів на замовлення/ сервісів провайдера аудіовізуальних сервісів держави-агресора

Окрім повноважень, які стосуються органу співрегулювання та іноземних суб’єктів, є ще й інші нові: 

• за погодженням з АМКУ та регулятором комунікаційних послуг визначається порядок розробки та затвердження максимально граничних тарифів на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням РЧС (радіочастотного спектра) та затверджує такі тарифи
• затвердження Типових умов договору на постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням РЧС
• розробляє та затверджує порядок проведення конференцій громадських об’єднань та обрання членів наглядових рад підприємств, що здійснюють муніципальне публічне мовлення, типовий статут суб’єкта та типовий трудовий контракт із керівником
• визначає перелік подій значного суспільного інтересу
• визначає період, необхідний для відновлення сфери медіа та зменшення обсягу національного продукту під час дії такого періоду (воєнний чи надзвичайний стан)
• визначає види форматів лінійних аудіовізуальних медіа
• створює на своєму офіційному вебсайті дієвий механізм направлення звернень щодо доступності для осіб з інвалідністю сервісів, які надають суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа
• забезпечує ведення електронного кабінету і реєстру, передбачених законом, та оприлюднення і надання інформації з них
• розробляє та затверджує Стратегію діяльності Національної ради, вносить до неї зміни

Стратегія має розроблятися Нацрадою з метою забезпечення її основних повноважень, визначених законом, а також виходячи з положень міжнародних угод та державних програм у сфері інформаційної політики, медіа, культури та мистецтв, електронних комунікацій, в інших сферах суспільного життя, що мають вплив на сферу медіа. Стратегію регулятор має переглядати не менше одного разу на три роки, пояснила Літвіщенко.

Одна з важливих новел, передбачена законом, — електронний кабінет, де й відбуватиметься комунікація між регулятором і учасниками медіаринку, уточнила юристка.

Щодо інших повноважень, які стосуються нагляду і контролю, то новий закон не розширив їх, як деякі зауважують, а лише розширив їхню дію на інших суб’єктів. Самі ж контентні обмеження не є новелою медійного законодавства, а давно були впроваджені в Законі України “Про телебачення і радіомовлення”, пояснила адвокатеса.

Зустріч з медіаюристами, розробниками Закону України “Про медіа” відбулася за ініціативи ГО “Платформа прав людини” за підтримки Freedom House Ukraine. 

Раніше юрист, заступник директора ЦЕДЕМ, член Незалежної медійної ради, член робочої групи з розроблення закону Ігор Розкладай сказав, що на впровадження норм нового Закону “Про медіа” знадобиться близько десяти років.