Поступ та виклики реінтеграції окупованих територій у 2019-му: підсумки експертів
Основні п’ять питань, які за підсумками 2019 року демонструють поступ у політиці безпечної реінтеграції і водночас створюють виклики, – це відновлення зустрічей у “нормандському форматі” та перспективи ревіталізації Мінських угод, створення посади віцепрем’єра з питань реінтеграції та Координаційної ради з питань реінтеграції, розроблення державної стратегії безпечної реінтеграції та проєкту Концепції перехідного правосуддя, а також налагодження загальнонаціонального діалогу щодо реінтеграції.
Такі підсумки року озвучив координатор робочої групи Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Володимир Лупацій 17 грудня під час під час круглого столу в Українському кризовому медіацентрі.
Володимир ЛупаційВодночас, на думку Євгена Марчука, представника України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях у 2018–2019 роках, і генерального директора агентства Інтерфакс-Україна Олександра Мартиненка, акції “Ні капітуляції” перед зустріччю в “нормандському форматі” послабили позиції українського президента на переговорах, демонструючи партнерам, що він не контролює ситуації.
Натомість політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна вважає, що акції допомогли Володимирові Зеленському, адже це продемонструвало неможливість легітимізації рішень, на яких наполягає Росія.
Олег Саакян, координатор робочої групи Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”, зазначив, що зустріч у Парижі дещо пом’якшила поляризований дискурс в українському суспільстві: президент і озвучив “червоні лінії”, які є принциповими для України, і продемонстрував принцип “спочатку люди”. За підсумками зустрічі з’явилися певні опорні точки безпечної реінтеграції, і Україна має вже сьогодні працювати над своєю готовністю до сценаріїв, які створять можливість для повернення людей і територій, додав він.
Головними досягненнями за підсумками 2019 року експерти називають забезпечення реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, певні зрушення з житловим питанням для ВПО, звільнення частини полонених і політв’язнів.
Також, як розповів постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич, у 2019 році підготували Концепцію перехідного правосуддя – рамковий документ, на основі якого можна буде ухвалювати інші документи, що регулюють окремі питання.
У дискусії про реінтеграцію важливо не забувати про Крим та не розділяти питання Криму і Донбасу, зазначила координаторка офісу з розроблення гуманітарної політики України Олександра Дворецька.
Також, за словами менеджерки з адвокації Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, потрібні законодавчі зміни, які полегшать становище українських громадян на окупованих територіях і створять підґрунтя для деокупації – як, наприклад, доступна процедура отримання українських свідоцтв про народження, атестатів про середню освіту тощо.
Альона ЛуньоваВодночас учасники обговорення акцентували на тому, що Україна має вже зараз окреслити своє бачення реінтеграції окупованих територій Донецької і Луганської областей, яке буде чітко виписаним, враховуватиме всі ризики та передбачатиме синергію заходів у різних сферах.
Головним завданням на 2020 рік називають налагодження координації державних органів та експертного середовища для напрацювання цих рішень. Також потрібно покращити комунікацію з боку команди президента і налагодити широкий діалог довкола реінтеграції, особливо найбільш чутливих питань – амністії та виборів.
Адже, як зазначила Марія Золкіна, попередній рік засвідчив, що суспільство не готове на мир за будь-яку ціну. Зокрема, зросла підтримка думки про те, що окуповані території Донецької і Луганської областей мають повернутися під контроль України на тих самих умовах, що й до початку російської гібридної агресії. Навіть у Східному макрорегіоні, де найбільша готовність до компромісів задля миру, більшість виступає проти виборів на умовах Росії без жодних додаткових стандартів та проти повної амністії для осіб, що скоювали злочини під час конфлікту.
“Головний виклик – щоб, шукаючи шляхи домовитися, ми не поляризували українське суспільство. Потрібно робити ставку на те, що об’єднує суспільство, а не навпаки”, – наголосила Марія Золкіна.
Для України стоїть питання не просто “червоних ліній”, а збереження держави, тому в перемовинах щодо досягнення миру в жодному разі не можна відходити від власної Конституції і правового поля, каже Ольга Айвазовська, голова правління Громадської мережі “ОПОРА”.
“Ніяких виборів восени, відповідно до Конституції, законодавства України і міжнародних стандартів, навіть якщо буде прийнято спеціальний закон, не може бути організовано. Практика перехідного правосуддя, транзитного періоду до повернення в правове поле свідчить про те, що потрібно від дванадцяти місяців до трьох років. Є унікальні завдання, які мають реалізовуватися на рівні держави відповідальними особами, із залученням міжнародних інституцій, і вони в ці строки реалізовані бути не можуть. По-друге, нам потрібна картинка спільного майбутнього як результат широкомасштабних діалогів на рівні політичних еліт, громадських діячів та експертів, звичайних громадян – мешканців підконтрольних і непідконтрольних уряду територій. Без цього в держави не буде завдання, директив для реалізації реінтеграції”, – зазначила Ольга Айвазовська.
Важливо вже зараз пояснювати людям, які перебувають на окупованих територіях, чого їм очікувати в разі повернення під контроль України, щоб у них не було страхів через невизначеність. Роз’яснювати, як відбуватиметься перехідне правосуддя, потрібно задовго до початку цього процесу, зазначила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО “Громадський холдинг “Група впливу”.
