Постраждалі від війни росіян та громадські організації закликають світ розширити конвенцію на злочини РФ із 20 лютого 2014 року

Група постраждалих від російської агресії та громадські організації (ГО) закликали держави світу підтримати поправку до конвенції про створення компенсаційної комісії, яка розширить її мандат на злочини, скоєні з 20 лютого 2014 року. Чинне часове обмеження виключає мільйони українців, які постраждали з початку російської агресії в Криму та на Донбасі.

Відповідну заяву на своїй сторінці оприлюднив, зокрема, Центр прав людини ZMINA, який підписав документ. 

Група вцілілих та ГО привітали створення міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії як важливий крок на шляху до правосуддя та відшкодування збитків українським жертвам і вцілілим.

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), почав функціонувати у квітні 2024 року. 16 грудня 2025 року конвенція про створення міжнародної комісії з розгляду заяв для України буде відкрита для підписання та ратифікації державами під час дипломатичної конференції в Гаазі, Нідерланди.

“Ми закликаємо держави підписати та ратифікувати Конвенцію і надати підтримку для її повного введення в дію, щоб почати виплачувати компенсації жертвам та вцілілим у найкоротші терміни. Ми краще за будь-кого іншого розуміємо нагальну потребу у відшкодуванні збитків постраждалим від агресії Росії проти України. Тому ми продовжуємо нагадувати державам, що жертви злочинів, скоєних РФ до 24 лютого 2022 року, не повинні бути забуті”, – йдеться в заяві.

Читайте також: У Раді Європи пояснили, чому до Реєстру збитків для України не внесли заподіяну шкоду з початку російської агресії 2014 року

Потерпілі та громадські організації вказують, що чинне часове обмеження конвенції виключає постраждалих від злочинів, скоєних з початку російської агресії 20 лютого 2014 року. Вони закликали держави підтримати поправку до конвенції, що дозволить розширити повноваження комісії з розгляду заяв для України, внісши до них “вимоги про відшкодування збитків, втрат або шкоди, заподіяних міжнародно-протиправними діями, вчиненими Російською Федерацією в Україні або проти України 20 лютого 2014 року або після цієї дати”.

Для українських потерпілих, які з початку російської агресії чекають на притягнення винних до відповідальності та відшкодування, ця поправка є не просто технічним коригуванням: це необхідний і давно очікуваний крок до визнання, гідності та правосуддя.

Автори заяви переконані, що часові межі, передбачені конвенцією, можуть створити враження наявності ієрархії страждань.

“Постраждалі з одних і тих самих громад і зазнали подібних злочинів, скоєних тими самими особами, поділяються на тих, хто може отримати відшкодування, і тих, хто не може. Наявні часові обмеження Комісії з розгляду заяв для України створюють довільну перешкоду, яка може призвести до розколу громад, поглиблення шкоди, порушення глибинних структур українського суспільства та загрози тривалому миру. Розширення часових рамок механізму компенсації може запобігти цьому”, – наголошується в документі.

У документ сформульовано заклики до країн світу вчинити такі дії: 

• Підписати та ратифікувати конвенцію про створення міжнародної комісії з розгляду заяв для України.
• Забезпечити достатнє фінансування та функціонування комісії з розгляду заяв для України в найкоротші терміни.
• Змінити часові межі мандата комісії з розгляду заяв для України відповідно до статті 33(2) проєкту конвенції, щоб внести збитки, втрати та шкоду, заподіяні Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
• Вжити заходів для забезпечення виплати компенсацій потерпілим, зокрема за допомогою спрямування частини будь-якого потенційного “репараційного кредиту” або частини будь-якого іншого механізму фінансування, пов’язаного із замороженими російськими активами або пов’язаними з ними прибутками, до фонду.
• Забезпечити, щоб процес репарацій враховував характер і ступінь шкоди, заподіяної окремим потерпілим, шляхом застосування відповідної стратегії визначення пріоритетів, яка враховує потреби найуразливіших груп.

Нагадаємо, 16 грудня 2025 року 34 держави та Європейський Союз підписали конвенцію про створення міжнародної компенсаційної комісії як правонаступниці Реєстру збитків для України одразу після її відкриття до підписання. Очікується, що до конвенції приєднаються й інші держави, оскільки вона залишається відкритою для підписання всіма державами, які брали участь у конференції, є державами-членами Ради Європи або голосували на підтримку резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/5.

У знаковий момент на шляху до забезпечення репарацій за агресію Росії проти України дипломатична конференція із затвердження конвенції про створення міжнародної компенсаційної комісії для України 16 грудня 2025 року фіналізувала та схвалила міжнародну угоду для запуску комісії

Конвенцію країни підписали під час дипломатичної конференції, організованої спільно Радою Європи та Королівством Нідерландів, за участю 52 держав з усіх регіонів світу та Європейського Союзу.

Відповідно до конвенції, компенсаційна комісія буде уповноважена ухвалювати рішення за заявами та визначати розмір компенсації в кожному конкретному випадку за збитки, втрати або шкоду, завдані міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року. Компенсаційна комісія буде незалежним органом у межах інституційної структури Ради Європи.

Спеціаліст з інформаційно роз’яснювальної роботи київського офісу Реєстру збитків для України Ілля Федін під час онлайн-обговорення “Громадський діалог та розробка рекомендацій щодо покращення доступу до Реєстру збитків для прифронтових та переміщених громад”, організованого ГО “НЦДСП “Відкриті двері”, розповів, що Реєстр збитків отримує запитання, пов’язані з поданням заяв від потерпілих, починаючи лише від 24 лютого 2022 року. 

У своєму виступі Федін процитував виконавчого директора Реєстру збитків для України Маркіяна Ключковського, який заявив, що реєстр загалом готовий приймати заяви від потерпілих щодо шкоди починаючи з 2014 року. Утім, для цього необхідно внести зміни до статуту Реєстру збитків для України, адже його діяльність ґрунтується на цьому статуті. 

“Ці зміни до статуту може внести конференція учасників, яка складається з представників, делегованих урядами країн – учасників Реєстру збитків для України. Питання розширення часового мандата Реєстру збитків надзвичайно важливе та актуальне. Ці люди не забуті. Водночас це питання має не лише юридичний контекст, а й політичне забарвлення”, – сказав Ілля Федін, підкресливши, що наразі ведеться обговорення щодо внесення змін до статуту.