Попри війну компанії ЄС допомагають Москві реалізувати стратегічний проєкт в Арктиці – розслідування
Низка європейських компаній в обхід санкцій ЄС відіграла критично важливу роль у розбудові російського “Арктик СПГ 2”. Це новий масштабний проєкт із видобутку та скраплення природного газу на крайній півночі Сибіру.
Це показали розслідування, опубліковані німецькими виданнями Der Spiegel і ZDF та французьким Le Monde, які ґрунтуються на аналітиці, здійсненій Anti-Corruption Data Collective та на матеріалах кампанії з припинення експансії російського експорту викопного палива, ініційованої Razom We Stand.
Так, до поля зору розслідувачів потрапила заснована в Німеччині інжинірингова компанія Linde.
Хоча публічно Linde оголосила про припинення будь-яких нових проєктів у Росії після вторгнення в Україну в лютому 2022 року, компанія сумлінно виконала свої контракти щодо “Арктик СПГ 2”. Так, до прикладу, Linde відправила до Росії щонайменше три партії обладнання, зокрема одну, зареєстровану російською митницею 1 червня 2022 року.
Розслідувачі звертають увагу, що ще 2018 року, тобто через чотири роки після військової операції РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, коли США вже наклали санкції на компанію “Новатек”, яка є лідером проєкту “Арктик СПГ 2”, Linde охоче взяла на себе зобов’язання постачити для цього проєкту теплообмінники.
Ще одна компанія, яка привернула до себе увагу розслідувачів, – Technip.
Хоча контракт на управління міжнародними аспектами проєкту Technip підписала до повномасштабного вторгнення Росії в Україну – 2019 року, але потім компанія дуже поспішала виконати якомога більше робіт до того, як санкції ЄС набудуть чинності.
Загалом розслідування показало, що з лютого 2022 року обладнання для “Арктик СПГ 2” відвантажували компанії з Великої Британії, Італії та США.
Дані російської митниці свідчать, що з моменту вторгнення в Україну головній торговельній компанії проєкту було постачене обладнання з Європи на суму 400 мільйонів доларів США.
Завдяки допомозі західних інжинірингових компаній, незважаючи на санкції, Росія змогла завершити першу виробничу лінію проєкту чітко за графіком – у липні 2023 року.
Вивчаючи російські митні дані та супутникові знімки, ми виявили, що такі компанії, як Linde і Technip, пішли на все, щоб задовольнити своїх російських клієнтів.
Сем Леон, партнер Data Desk
Тепер, якщо дві інші частини проєкту будуть також завершені, “Арктик СПГ 2” вироблятиме 19 мільйонів тонн СПГ на рік і сприятиме досягненню мети Кремля щодо використання Північного морського шляху для експорту 100 мільйонів тонн СПГ на рік.
Тисячі українців загинули від російських ракет, куль та бомб в Україні, тоді як ЄС збільшив імпорт скрапленого газу з Росії. Смертоносна російська зброя значною мірою оплачувалася завдяки дедалі більшому експорту російського СПГ, якому сприяли європейські компанії.
Світлана Романко, директорка української громадської організації “Razom We Stand”
Вона нагадала, що Україна все ще чекає, коли ЄС запровадить ефективні санкції проти російського енергетичного сектору.
“Як можуть демократичні європейські лідери, які підтримують нас, з одного боку, заявляти, що вони проти російської жорстокості щодо нас, а з іншого – дозволяти європейським компаніям продовжувати підтримувати російську газову експансію? Ми вимагаємо від ЄС нарешті запровадити ефективну заборону на перевалювання російського СПГ в європейських портах та посилити експортний контроль за будь-яким обладнанням, програмним забезпеченням чи технологіями, що надаються для стратегічних проєктів Путіна, таких як “Арктик СПГ 2”, – додала Романко.
Розслідувачі звертають увагу, що підживлення західною допомогою проєктів країни-агресорки – це не єдина проблема, пов’язана з цим проєктом. 2021 року група з майже 40 депутатів Європарламенту розкритикувала проєкт за його вплив на клімат, довкілля та права корінних громад.
Проєкт був внесений до списку “вуглецевих бомб”, які протягом свого існування викинуть в атмосферу понад мільярд тонн вуглекислого газу.
Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.
11 вересня 2023 року прессекретар російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія не готова закінчувати війну проти України шляхом перемовин.
Із 24 лютого 2022 до 8 жовтня 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 27 768 випадків загибелі або поранення цивільних осіб в країні: 9806 загиблих і 17 962 поранених В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
Російські ЗМІ інформують, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України до РФ перевищила 3 мільйони. Водночас половина з цього числа – жителі районів, контрольованих незаконними збройними формуваннями Донеччини та Луганщини, які виїздили також ще до початку війни.