Померла мисткиня Любов Панченко, яка місяць голодувала у Бучі під час російської окупації

Дата: 01 Травня 2022
A+ A- Підписатися

Померла мисткиня Любов Панченко, яка під час російської окупації Київщини місяць голодувала у власному будинку у Бучі. 

Про це повідомив міський голова Бучі Анатолій Федорук

Любов Панченко (ліворуч) після російської окупації. Фото: Софія Розуменко

Панченко народилась 1938 року  у селі Яблунька, яке тепер є частиною міста Бучі.

Мисткиня була професійною художницею-модельєркою, почесною громадянкою Бучі, лауреаткою премії імені Василя Стуса, членкою Союзу українок та, як зазначали про неї у виданні “Україна молода”, належала до групи славних митців-шістдесятників, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги. 

Панченко створювала ескізи одягу, декоративний розпис, аплікації з тканини, графіку, живопис, а схеми розроблених нею вишивок друкував головний жіночий журнал тодішньої України “Радянська жінка” й тому її візерунки стали відомі у різних куточках країни. 

Попри це роботи мисткині у музеях СРСР майже не виставляли й вона не була членкинею Національної спілки художників України.

“Ті, хто туди входили, працювали під чужу дудку, а я – під свою. Мені все життя нав’язували політику, а я була далека від неї. Але завжди й скрізь розмовляла українською мовою”, – пояснювала вона причини цього.

Колаж “Несподівана зустріч”. Фото: treasures.ui.org.ua
Колаж “Козак Мамай”. Фото: treasures.ui.org.ua
Колаж “Мамина казка”. Фото: treasures.ui.org.ua

Під час російської окупації Панченко, яка мала серйозні проблеми зі здоров’ям і майже не пересувалась, знаходилась у власному будинку без їжі. 

Журналіст Тарас Здоровило зазначав, що після пережитого жінка була страшенно виснажена та схудла. На початку квітня мисткиню перевезли до лікарні у Києві, а небайдужі збирали допомогу для підтримки художниці. 

До свого будинку у Бучі Панченко не могла повернутись, адже російські військові потрапили снарядом на подвір’я, від чого в оселі вибило всі вікна та двері.

Будинок Панченко після обстрілу росіян. Фото: umoloda.kyiv.ua

Свою творчу спадщину, яка зберігалася до війни в хаті, майстриня віддала до Музею шістдесятництва. 

“Любов Панченко не змогли зламати в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали. Від усієї Бучанської громади висловлюю щирі співчуття рідним та друзям великої Українки. Нам залишаються її роботи й пам‘ять про стійкість, незламність та любов до України в складні для нації часи”, – написав Федорук. 

Нагадаємо, що коаліція “Україна. П’ята ранку” збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
 
Зокрема, це умисні вбивства населення, катування і нелюдське поводження, умисне заподіяння тяжких страждань чи серйозного каліцтва, зґвалтування, руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю, примус цивільних осіб чи військовополонених служити в збройних силах РФ, використання населення як “живих щитів”, депортація українців до Росії чи на окуповані нею території Донбасу і Криму, викрадення і незаконні арешти цивільних осіб, взяття заручників, вчинення нападу на військових, які припинили брати участь у воєнних діях, віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста, використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів), використання отруйних речовин, напади на релігійні й культурні установи, розграбування суспільної й особистої власності тощо.
 
Правозахисники просять надсилати інформацію і докази про вказані злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Ознайомтеся з детальною пам’яткою, як фіксувати докази воєнних злочинів і злочинів проти людяності.
 
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте нас на адресу tp@humanrights.org.ua.
 
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів Коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, просимо заповнити онлайн-форму.

Фотографія обкладинки: Софія Розуменко

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter