Польща занепокоєна викладенням теми Волинської трагедії в українських підручниках з історії

Міністерка національної освіти Польщі Барбара Новацька звернулася до українського колеги Оксена Лісового, написавши листа, у якому висловила серйозну стурбованість через зміст українських підручників з історії, що описують події 1943–1947 років, зокрема Волинську трагедію.

Про це пише агентство PAP.

Фото: PAP / Paweł Supernak

У листі Новацька повідомила, що Варшава з жалем сприймає подання цих подій у навчальних матеріалах. Вона наголосила, що період Другої світової війни був особливо складним для історії Волині та польсько-українських відносин, щоб схарактеризувати Волинську трагедію як “масові злочини проти польського населення”.

Міністерка висловила зауваження щодо уривка з підручника “Історія України” для 10 класу, виданого 2023 року, зокрема зі сторінки 256. Там йдеться, що Українська повстанська армія (УПА) діяла переважно на Волині та в Галичині, її очолював Роман Шухевич, а до лав УПА вступило 30–40 тисяч бійців. Активісти вважали ворогами українських комуністів, нацистів і поляків. Погіршення польсько-українських відносин пов’язали з масовими вбивствами українців, які вчинила польська Армія Крайова, метою якої було відновлення довоєнних кордонів Польщі. Жертвами стали жителі Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Війна між поляками та українцями, що забрала життя солдатів і мирних людей, тривала до 1947 року.

Новацька попросила українського міністра невідкладно вжити заходів, зокрема переглянути інші підручники й створити нові, які відповідатимуть сучасному рівню польсько-українських відносин.

За її словами, представники обох країн спільно контролюють зміст підручників у рамках Польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних посібників з історії та географії. Новацька запропонувала змінити порядок роботи комісії, щоб обидві сторони могли подавати на розгляд підручники, які викликають спільний інтерес.

Крім того, вона зазначила, що під час січневого засідання комісії в Ужгороді один з українських членів висунув ідею створення спільного підручника з історії. Посадовиця закликала Лісового підтримати зміну правил роботи комісії та розглянути можливість початку роботи над таким спільним навчальним посібником.

Нагадаємо, що на початку червня Міністерство закордонних справ України висловило незгоду з рішенням польського Сейму оголосити 11 липня Днем памʼяті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої”. У відомстві вважають, що такий крок суперечить добросусідським відносинам між Україною та Польщею.

Раніше польський Сейм також визнав події 1939–1946 років на східних теренах Другої Речі Посполитої “геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти польського населення”, згадавши про понад сто тисяч загиблих і сотні тисяч переселенців. Символічною датою цих подій польська сторона вважає 11 липня 1943 року, коли, за їхніми даними, напади відбулися в майже сотні населених пунктів.

За даними Українського інституту національної памʼяті, Волинська трагедія – це етнічні чистки під час Другої світової війни, вчинені з обох сторін. У ті роки українська УПА протистояла польській Армії Крайовій, і внаслідок бойових дій загинуло цивільне населення: близько 30 тисяч поляків і близько 10 тисяч українців. Протистояння підсилювалося тоталітарними режимами – як нацистським, так і радянським – та попередньою дискримінацією українців у міжвоєнній Польщі.