Політв’язень Владлен Абдулкадиров відмовився від лікування через сильну побічну дію медпрепаратів
Політв’язень, кримський татарин, фігурант справи “другої сімферопольської групи” Владлен Абдулкадиров поскаржився родині на сильні болі в ділянці попереку, а також розповів про те, що в нього німіє права нога.
Про це “Кримській солідарності” повідомила його дружина Гульзар Абдулкадирова.
Джерело: crimean-solidarity.orgТюремний фельдшер призначив уколи, після яких чоловіку тимчасово стало краще. Проте згодом він повідомив дружині, що в нього почалася побічна реакція на препарат: сильний головний біль і тахікардія.
“Тому він відмовився від останніх уколів. Про свій стан повідомив у медчастину, але там йому нічого конкретного не сказали”, – сказала Гульзар.
Через біль кримський татарин він не може довго ходити чи стояти, перебувати в одному положенні.
Раніше, коли Абдулкадиров тільки прибув до в’язниці міста Єльця, йому зробили знімок і скерували до хірурга, а той призначив консультацію в невролога. Минуло вже чотири місяці, але консультації досі не було.
Гульзар Абдулкадирова припускає, що біль у спині може бути симптомом міжхребцевої грижі.
Нагадаємо, що 27 березня 2019 року російські силовики провели в окупованому Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, зокрема й громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Всього тоді затримали 24 активістів за звинуваченням в участі в забороненій у Росії організації “Хізб ут-Тахрір”, серед них – і Владлена Абдулкадирова.
“Хізб ут-Тахрі́р аль-Ісламі́” – міжнародна ісламська політична партія, заснована 1953 року в Східному Єрусалимі. Її представники називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії.
Верховний суд РФ заборонив “Хізб ут-Тахрір” 2003 року, занісши організацію до переліку 15 об’єднань, названих “терористичними”. В українському правовому полі немає заборон щодо діяльності цієї організації, вона діє легально.
Після анексії Криму у 2014 році російські силовики активно приписують співпрацю з організацією кримським татарам. Правозахисники вважають такі переслідування політично вмотивованими.
