План заходів на реалізацію Ромської стратегії майже не розв’яже проблем ромів – громадські організації

Заходи, які пропонуються в плані з реалізації Ромської стратегії на 2026–2028 роки, лише незначною мірою розв’яжуть нагальні проблеми ромського населення в Україні. Зокрема, у ньому не враховано потреб  жінок, ВПО та не внесено заходів з подолання сегрегації ромських шкіл. 

На це вказали представники ромських громадських організацій звернули увагу під час публічних консультацій щодо проєкту плану дій, повідомляє ZMINA.

Фото: Закарпатська облрада

Інтеграція представників ромської нацменшини в суспільне життя країни – одне з ключових питань у сфері забезпечення прав людини. Завдання щодо впровадження європейських стандартів стосовно інклюзії ромів внесено до дорожніх карт для вступу до ЄС та плану заходів із захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України. Затвердження цих документів передбачене переговорною рамкою ЄС.

В Україні діє Стратегія сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року (Ромська стратегія). Під час розроблення цього документа взяли до уваги:

• Ромський стратегічний рамковий документ Європейського Союзу для рівності, інклюзії та участі на 2020–2030 роки;
• Стратегічний план дій Ради Європи з інклюзії ромів та кочівників на 2020–2025 роки;
• План дій з покращення ситуації ромів і сінті в регіоні ОБСЄ.

У 2025 році Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) напрацювала план заходів з реалізації цієї стратегії у 2026–2028 роках. До ДЕСС надійшла 121 пропозиція щодо доповнення заходів чи редагування, 54 з них були враховані, розповіли в службі.

Водночас представники ромської громадськості наголосили: зазначені в проєкті плану заходи не враховують великого спектра проблем, з якими стикаються роми в Україні, а також нових викликів, пов’язаних з наслідками повномасштабного вторгнення. 

“Запропонований план заходів на реалізацію Ромської стратегії не розв’яже або лише дуже частково може розв’язати проблеми ромського населення. Він не містить чітких заходів, індикаторів, фінансування та моніторингу виконання”, – звернула увагу представниця мережі ромських медіаторів Валентина Золотаренко.

Вона додала: план не синхронізується з документами, які подали до Єврокомісії.

“Просвітницькі заходи, бесіди з батьками, сприяння не розв’язують проблем. На місцевому рівні дуже часто не вистачає бюджету та співробітників, які могли б займатися виконанням політик щодо ромів. Дуже багато питань вирішують ромські медіатори або громадські організації”, – зауважила вона. 

Ромська медіаторка вказала на низку прогалин проєкту плану з реалізації Ромської стратегії на наступні роки. Зокрема, він:

• не охоплює потреб ромських жінок, багатодітних матерів, ромських жінок – ВПО;
• не враховує потреб ромів-ВПО, ромів, які повертатимуться з європейських країн, а також ромів, які втратили житло;
• не містить внесення потреб ромів до планів відновлення України та координації за реєстром збитків.

“Як, наприклад, ромам без документів отримати статус ВПО або подати заяву на компенсацію зруйнованого житла?” – запитує Золотаренко.

За її словами, не передбачено конкретних заходів із забезпечення якісної освіти для ромських дітей. Наприклад, не внесено заходів щодо подолання сегрегації ромських шкіл.

“Практики окремих шкіл, окремих класів, окремого посуду в школах для ромських дітей мають бути подолані. Потрібні центри з дошкільної підготовки дітей, асистенти вчителів у початковій школі та підтримка малозабезпечених родин”, – зазначила медіаторка.

Представник Ромського жіночого фонду Chiricli Юліан Кондур звернув увагу на питання, пов’язані з війною. Зокрема, потреби ромів-військовослужбовців, волонтерів, ВПО та біженців за кордоном, що мало відображені й у самій стратегії.

“Є певні згадки про поширення інформації про ромів у ЗСУ, але немає системних заходів підтримки цих людей: це реабілітація ветеранів, психологічна допомога сім’ям військовослужбовців, повернення з фронту. Щодо ВПО, є певні згадки в контексті опитувань, але відсутні спеціальні заходи щодо їхнього доступу до житла, освіти та послуг”, – зазначив він.

За словами Кондура, необхідно створити постійні консультаційні механізми та впроваджувати моніторингові заходи за участі ромських організацій. Також важливо визначити джерела та обсяг ресурсів для фінансування заходів, оскільки зараз це покладається на місцеві органи влади, що певним чином ускладнює реалістичність виконання.

Через повномасштабне вторгнення РФ роми стали вразливішими. Зокрема, залишаються проблеми інтеграції, дискримінації, доступу до ринку праці та забезпечення фінансової незалежності сімей переселенців, інформації, доступу дітей до освіти.

Органи держвлади переважно ігнорують рекомендації Омбудсмана, які б мали допомогти десяткам тисяч людей отримати документи та долучитися до суспільного життя. Нині майже 30 тисяч ромів в Україні не мають документів, тож не можуть, наприклад, отримувати гуманітарну допомогу чи за потреби поселитись у притулок.