Після звільнення Харківської області 169 людей підірвалися на вибухівці, залишеній росіянами

Після деокупації територій на Харківщині 169 людей підірвалися на мінах та різних вибухових пристроях, 34 з них загинули.

Про це повідомив на пресконференції 24 лютого керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков.

Авто на Харківщині підірвалося на російській міні. Архівне фото. Джерело: Харківська ОВА

“Після деокупації росіяни залишили нам так звані “подарунки” – міни або вибухові пристрої, на яких підірвалось 169 осіб. Більшість із них 136 – цивільні особи, 34 з яких загинули. Також поранено 8 поліцейських вибухотехніків, 24 працівники ДСНС, 5 з яких загинули, поранено працівника вибухотехнічної служби НАБУ”, – поінформував Фільчаков.

За словами начальника ГУ Нацполіції в Харківській області Володимира Тимошка, навесні кількість трагічних випадків може збільшитися, оскільки багато людей поїдуть на дачі.

“Більшість дачних ділянок, що розташовані в Чугуївському, Балаклійському, Харківському районах заміновані, треба бути вкрай уважними. Можемо прогнозувати збільшення кількості людей, які постраждають внаслідок підриву на мінах“, – застеріг Тимошко.

Раніше ZMINA повідомляла, що 21 січня у селі Кам’янка Ізюмського району на Харківщині на невідомому вибуховому пристрої підірвалися двоє чоловіків, обидва зазнали поранень середньої тяжкості.

Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення, катування або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: no@humanrights.org.ua.