Важкопоранених захисників, які вижили після теракту в Оленівці, досі не повернули з російського полону – “Спільнота Оленівки”

46 українських військовополонених, які вижили після теракту в Оленівці, досі залишаються в російському полоні без належної медичної допомоги. Захисників систематично катують, піддають психологічному тиску та фабрикують проти них кримінальні справи. Родини закликали українську владу активізувати зусилля для якнайшвидшого повернення важкопоранених азовців.

Про це під час заходу “Четверта річниця теракту в Оленівці: Чому слідство мовчить, а важкопоранені залишаються в полоні?” повідомили дружини військовополонених бійців полку “Азов”.

Фото: ZMINA

Представниця “Спільноти Оленівки” Анна Лобова пояснила, що цифра 46 походить з російського списку 71 важкопораненого військовополоненого, яких після теракту в Оленівці мали доправити до лікарні в Донецьку. За наявною інформацією, двоє туди не доїхали, тож залишилося 69 осіб. За словами Лобової, із 69 важкопоранених невизволеними залишаються 46 людей.

“Це військовослужбовці з публічного списку Міністерства оборони України, оприлюдненого 30 липня 2022 року. Майже щодо кожного є відеопідтвердження з лікарні”, – каже активістка.

За даними громадської організації, зі 193 українських військовополонених, яких утримували в бараці № 200, наразі звільнено 49 людей, зокрема тих, хто перебував у дисциплінарному ізоляторі (ДІЗО). Особи ще 12–13 бранців досі не встановлені.

Серед звільнених після теракту – 49 поранених військових, зокрема 23 людини були в публічному списку важкопоранених, а ще 26 осіб, які також зазнали поранень, але після вибуху залишалися в ДІЗО і до офіційного списку не потрапили.

“Частіше повертають тих, хто не був у цьому списку, – одна-дві людини на рік, інколи трохи більше“, – додає Лобова.

29 липня 2025 року родини “Спільноти Оленівки” зустрілись із заступницею керівника Офісу президента Іриною Верещук. За її підтримки ухвалили законопроєкт № 10188, завдяки якому в Україні з’явився офіційний День памʼяті закатованих або загиблих у полоні.

За словами співзасновниці “Спільноти Оленівки” Анастасії Гондюл, тоді Верещук їх запевнила, що питання повернення важкопоранених військовополонених, які вижили після теракту в Оленівці, перебуватиме під її особистим контролем.

“Також нам сказали, що під час кожного обміну повертатимуть хоча б одного-двох поранених з барака № 200. Ми передали відеозаписи з пораненими військовополоненими та повні списки тих, хто досі перебуває в полоні. Минув рік, але за цей час не повернули жодного важкопораненого з барака № 200“, – зазначає вона.

Протягом року родини надіслали десятки звернень до народних депутатів, президента України Володимира Зеленського, президента США Дональда Трампа, міжнародних організацій та інших інституцій. Також записували публічні відеозвернення, намагаючись привернути увагу до цієї проблеми.

Крім того, сімʼї полонених азовців ініціювали гуманітарне звернення до російської сторони. Через Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця вони передали лист до російської омбудсманки Яни Лантратової з проханням провести гуманітарний обмін 46 важкопоранених військовополонених.

“Дмитро Лубінець публічно повідомив, що передав це звернення. Разом з ним ми передали відео поранених військовополонених. Частину записів довелося самостійно підписувати, щоб під кожним відео було зазначене прізвище людини. Ці люди через свій стан не можуть повернутися до бойових дій. Наразі ми очікуємо результатів”, – сказала Лобова.

Після повернення в Україну 193 військовополонених із Чечні членкині “Спільноти Оленівки” звернули увагу, що саме стільки людей перебувало в бараку № 200 на момент вибуху. Після цього вони звернулися до народного депутата Олександра Ковальова, який брав участь у переговорах щодо виходу бійців з “Азовсталі”, з проханням допомогти повернути 46 важкопоранених військовополонених, які вижили після теракту.

“У червні 2026 року Ковальов офіційно спрямував депутатський запит до президента України, а Верховна Рада підтримала скерування цього запиту главі держави 276 голосами народних депутатів. Після цього документ передали до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими“, – розповідає вона.

Водночас родини очікували не чергової формальної відповіді, а особистого втручання очільника держави в питання повернення 46 важкопоранених захисників Маріуполя.

Як наголосила Лобова, під час зустрічей з посадовцями родинам пояснюють неповернення важкопоранених азовців тим, що РФ вважає їх важливими свідками. Водночас звільнені військовополонені розповідають, що більшість тих, хто вижив після вибуху, пам’ятають лише момент пробудження після поранення або пожежі.

Також багато військовополонених, які вижили після теракту, залишаються під слідством у Росії.

“П’ятий рік вони перебувають у полоні, без права на листування і передачі. Багатьом уже ухвалили вироки, або тривають судові процеси. Їм інкримінують статтю 205 Кримінального кодексу РФ – “тероризм“, – зазначила Лобова.

Рідні розповіли, що більшість захисників Маріуполя потрапила в полон після виснажливих боїв і тривалої облоги “Азовсталі”. Російські наглядачі дозволяють їм сидіти лише тричі на день по 20 хвилин під час обіду.

“Мій чоловік, Артем Гондюл, понад 50 місяців перебуває в російському полоні. Його готували до судів у Пермському краї… Уламок досі залишається в його хребті. Через постійне стояння в нього сині й набряклі ноги. Вони тримаються там тільки надією, що за них борються і їх чекають”, – розповіла Анастасія.

Наприкінці Анна вкотре звернулася до президента України з проханням звернути увагу на долю 46 важкопоранених військовополонених, яких після теракту в Оленівці досі не повернули додому.

Нагадаємо, представники громадської організації “Спільнота Оленівки” заявили, що колишній український військовополонений міг передати начальнику колонії список бійців, яких перевели до барака № 200, де згодом стався теракт. Цю інформацію разом з іншими матеріалами родини передадуть СБУ та закликають правоохоронців перевірити її.