“Підтримка не є безмежною”: глава МЗС Чехії застеріг Київ від згортання реформ
Глава МЗС Чехії Ян Ліпавський, який розпочав 11 серпня 2025 року свій візит до України, застеріг Київ від сповільнення темпу реформ, наголошуючи: підтримка не є безмежною.
Про це Ліпавський написав у колонці для “Європейської правди”.
Ян ЛіпавськийЗа його словами, українці усвідомлюють, що в майбутньому безпеку і процвітання країни забезпечить лише інтеграція країни до Європейського Союзу і НАТО.
Він запевнив, що на цьому шляху Україна має підтримку Праги, однак допомога має свої умови.
“У цьому Україна має нашу велику підтримку, хоча і не безмежну”, – написав Ліпавський.
Міністр дав зрозуміти, що підтримка продовжиться за умови, що Україна буде дотримуватися визначених вимог.
“Україна не повинна сповільнювати реформи в країні, так само як і не повинна ставити під сумнів верховенство права та антикорупційні заходи. Це – крихкі, але необхідні складові правил українського шляху до Європи. Ми не відступимо від цих вимог”, – заявив глава чеської дипломатії.
Нагадаємо, Брюссель занепокоїли дії української влади щодо демонтажу незалежності антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Низка експертів та інституцій у світі назвали голосування Верховної Ради законопроєкту та підписання президентом Володимиром Зеленським “критичною помилкою”. 31 липня парламент ухвалив за основу та в цілому законопроєкт № 13533, що повернув незалежність НАБУ та САП.
Напередодні Центр прав людини ZMINA оприлюднив аналітичний звіт “Євроінтеграційний досвід Західних Балкан. Уроки для правозахисників”.
У дослідженні проаналізовано євроінтеграційний поступ Хорватії, Сербії та Чорногорії з фокусом на ключових питаннях, які стосуються захисту прав людини, що постають під час переговорного процесу між урядами цих країн та ЄС і враховані в розділі 23 “Судова влада та основоположні права”.
Країни Західних Балкан досить довго стикаються з різноманітними перешкодами на євроінтеграційному шляху, пов’язаними, зокрема, з частковим блокуванням державною владою належного проведення певних реформ. Це, своєю чергою, призводить до їхньої
формальності чи неефективності, суттєвого зниження рівня підтримки членства в ЄС населенням, уповільнення темпів інтеграції з боку ЄС, великого впливу дезінформаційних кампаній.
Автори дослідження вказують, що перелічені питання – лише частина наявних проблем. Деякі з них через геополітичні фактори та історичне минуле спільні для країн Західних Балкан та актуальні для України.
Особливої уваги з огляду на переглянуту у 2020 році методологію вступу до ЄС набуває переговорний розділ 23 “Судова влада та основоположні права”, оскільки його складові частини відіграють ключову роль для виконання двох основних критеріїв для вступу – політичного критерію “стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, права людини й повага, захист прав національних меншин” та критерію “здатності брати на себе зобов’язання, пов’язані з членством, впровадження EU acquis, також дотримання цілей політичного, економічного та валютного союзу”.
Права людини й основоположні свободи як складова частина розділу 23 – основний фокус цього дослідження, адже вони мають великий вплив на життя кожної людини та громадянина. Саме європейські стандарти, їхня реалізація – одна з передумов сильного українського суспільства в ЄС.
Автори дослідження переконані, що уроки, зроблені з досвіду правозахисників країн Західних Балкан, можуть слугувати цінним дороговказом українським організаціям громадянського суспільства, які лише починають визначати свою стратегію участі в процесах руху України до ЄС.
