Підозрюваному в нападі на активіста Савченка пом’якшили запобіжний захід

Одеський апеляційний суд частково задовольнив клопотання підозрюваного в нападі на керівника організації “Спільна мета” Володимира Савченка і замінив йому запобіжний захід із перебування під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Про це виданню ZMINA повідомила адвокатка потерпілого Діана Яковлева.

“Цілодобовий домашній арешт у цій ситуації є виваженим, але не досить дієвим запобіжним заходом. Питання постало в тому, що ця кваліфікація кримінального правопорушення за чинним законодавством не дозволяє застосувати жорсткіший запобіжний захід. Була єдина підстава, за якою можна було застосовувати тримання під вартою, – це доведений прокурором ризик переховування підозрюваного. Тому були певні формальні тонкощі, і суд виходив з того, які аргументи й документи надавались однією й іншою стороною”, – пояснила вона.

За словами юристки, досудове слідство в справі про напад на Савченка наразі триває, запобіжний захід діятиме до 12 вересня. Поліція Одеси заявила 15 липня про затримання 29-річного чоловіка, якому оголосили про підозру в нападі на Савченка та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Що ж до кваліфікації злочину, то, за інформацією адвокатів Володимира Савченка, спочатку до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за кваліфікацією “заподіяння фізичній особі легких тілесних ушкоджень”, однак потім інцидент перекваліфікували на частину 2 статті 350 Кримінального кодексу (“погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок”).

Як раніше повідомляло видання ZMINA, 9 липня в Одесі стався напад на голову громадської організації “Спільна мета” Володимира Савченка, який виступає проти незаконної забудови. Інцидент трапився неподалік офісу цієї організації, куди потерпілий заїхав після мітингу і звідки прямував на ефір місцевого телеканалу. Володимир Савченко вказує на замовний характер нападу і пов’язує його зі своєю громадською діяльністю, кажучи також про те, що його побиттю передували погрози іншим членам організації. 

За першу половину 2020 року Центр прав людини ZMINA задокументував 48 випадків переслідувань за громадську діяльність на підконтрольній Україні території. Серед них 11 випадків стосувалися фізичної агресії щодо активістів, вісім – знищення чи пошкодження їхнього майна, сім – залякування і погроз. Як зазначила Москвичова, найбільше інцидентів трапилось у Києві (23 випадки), на другому місці – Одеська область (п’ять), третє ділять Донецька, Дніпропетровська та Київська області (по три).