Підлітки створюють телеграм-канали та отримують прибуток з булінгу – розслідування “Суспільного”

В Україні зростає популярність анонімних телеграм-каналів, які заробляють на кібербулінгу підлітків. У цих спільнотах будь-хто може публікувати образливі повідомлення про інших, а адміністратори вимагають гроші за їх видалення. Такі канали часто створюють неповнолітні, а відповідальність за їхні дії несуть батьки.

Про це йдеться у розслідуванні “Суспільного”.

Фото: Depositphotos

У січні 2025 року десятикласниця Іванна отримала посилання на телеграм-канал, де побачила публікацію з власним фото та образливими коментарями. Пост розмістили в анонімному російськомовному телеграм-каналі “Зеркало”, де розміщують дописи, спрямовані на цькування, переважно підлітків з Рівненщини. Канал не відображається у пошуку, знайти його можна лише через гіперпосилання. За два місяці існування він зібрав понад 12 тисяч підписників і щодня публікує десятки постів із булінгом.

Адміністратори пояснюють, що лише публікують матеріали, які надсилають інші, і не несуть відповідальності за їхній зміст.

Іванна намагалася залишити коментар з проханням видалити допис, але отримала негативну реакцію. Пізніше вона звернулася до бота модерації, який відповів, що видалення публікації коштує 200 гривень. За додаткову оплату можна було дізнатися, хто саме написав образливий пост. Дівчина відмовилася платити. Після цього аноніми почали надсилати їй погрози та повідомлення з вимогою грошей, і в каналі з’явилися нові дописи з образами на її адресу, а згодом і на її подругу Емму, яка захищала Іванну в коментарях.

Емма зазначила, що в телеграм-каналі поширили неправдиву інформацію про неї, а обговорення ситуації в школі хоч і були, але загалом їх підтримали. У подібних групах публікували дописи й про інших їхніх знайомих дівчат.

З кібербулінгом стикаються не лише підлітки, а й дорослі. У 2024 році вчителька математики зі Звягеля Ірина Мороз побачила допис про себе у каналі “Сущность Звягеля”. У ньому розмістили її старе фото, домалювали символіку російських окупантів і звинуватили в підтримці ворога. Пост викликав плітки серед учнів, попри те, що жінка підтримувала ЗСУ, її син займався волонтерством, а чоловік воював. Вона звернулася до суду та довела, що інформація була неправдивою, але до того моменту канал уже видалили, а авторів публікації встановити не вдалося.

У 2024 році активність телеграм-каналів із булінгом зросла. Багато з них мали схожі назви, що містили слово “сущность” і назву міста. У 2025-му популярними стали “Зеркала”, хоча в різних містах використовують і інші назви.

Адміністратори каналів прагнуть залучити більше учасників, створюючи групи для спілкування, чати з платним доступом, розіграші з умовою запросити друзів, онлайн-ігри. Учасники можуть як публікувати дописи, так і залишатися пасивними спостерігачами. Тих, хто висловлює незгоду, блокують або роблять об’єктами цькувань.

В Україні за булінг, зокрема кібербулінг, передбачається адміністративна відповідальність у вигляді штрафу або громадських робіт. Якщо порушення вчиняють неповнолітні до 16 років, то відповідати мають їхні батьки.

Журналісти “Суспільного” звернулися до управлінь Нацполіції з запитами про діяльність телеграм-каналів, пов’язаних із кібербулінгом. З’ясувалося, що сотні громадян, серед яких батьки постраждалих дітей, зверталися до правоохоронців зі скаргами на такі канали.

За 2023 рік поліція отримала 37 заяв щодо діяльності цих спільнот, у 2024-му їх кількість зросла до 291. За перші два місяці 2025 року надійшло щонайменше 75 звернень. Водночас у Київській, Івано-Франківській та Полтавській областях загалом за три роки зафіксували 40 заяв, але без деталізації за роками.

Заявники повідомляли про порушення прав дітей, розголошення особистих даних, поширення неправдивої інформації, публікацію порнографічного контенту, вимагання, насильство та мову ворожнечі.

Попри численні скарги, поліція рідко відкриває провадження через відсутність складу злочину. За 2023–2024 роки подали щонайменше 368 заяв, проте відкрили лише 13 кримінальних проваджень, частину яких згодом закрили. Водночас кібербулінг згідно з законодавством є адміністративним, а не кримінальним правопорушенням.

Коли розслідування все ж починалися, їхні підстави включали вимагання, шахрайство, погрози, несанкціоновані дії з інформацією, доступ до дитячої порнографії, розповсюдження контенту, що пропагує насильство, а також розпалювання ворожнечі. Найпоширенішим правопорушенням була публікація особистих даних. За це передбачається штраф, обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років.

У судовому реєстрі є сім кримінальних справ щодо телеграм-каналів, які займаються кібербулінгом. Вироків поки немає, справи перебувають у процесі розгляду. Поліція встановлює власників банківських карток, на які надходили платежі за “послуги” каналів, проводить обшуки, вилучає телефони та інші докази.

У деяких випадках за цими каналами стояли діти. Кримінальна відповідальність в Україні для підлітків від 14 років передбачена лише за тяжкі злочини, зокрема вимагання.

Поліція також складає адміністративні протоколи на батьків адміністраторів телеграм-каналів віком до 16 років за невиконання батьківських обов’язків. Суд призначає штрафи у 850 гривень, до яких додається 650 гривень судового збору.

Відповідальність несуть і батьки дітей, які публікували образливі дописи. Наприклад, у Кропивницькому суд визнав матір винною у неналежному вихованні, оскільки її син виклав у телеграм-каналі “Ганьба України” принизливий допис про однокласника та його матір.

Нагадаємо, що цьогоріч в Україні створили Центр безпечного інтернету за зразком подібних онлайн-платформ у країнах ЄС. Фахівці реагуватимуть на випадки кібербулінгу, загроз у соцмережах та сексуальних злочинів проти дітей в інтернеті.

Ще раніше, у 2023 році, в Україні запрацювала платформа з протидії кібербулінгу. На платформі зібрали практичні поради експертів про те, як давати раду з кібербулінгом, юридичні рекомендації, реальні історії підлітків, які стикалися з цькуванням, а також перелік ресурсів, фільмів і подкастів про інформаційну безпеку.