Під час переговорів України з ЄС Кремль може нав’язувати українцям наративи про втрати від євроінтеграції

Росія поширює антиєвропейські наративи, спрямовані на формування в громадян України стійких упереджень щодо ЄС. Серед таких – “територіальні претензії” до України та “духовний занепад” Європи. Під час переговорів про вступ України до ЄС можуть з’явитися й нові наративи – про втрати, яких зазнає бізнес та окремі групи населення через приєднання до Євросоюзу.

Про це йшлося під час круглого столу “Атаки Кремля на євроінтеграцію: як захистити європейський курс України”, який відбувся 21 травня в Києві, передає ZMINA.

Скриншот трансляції Укрінформу

Однією зі складових інформаційної війни, яку Росія веде проти України, є поширення антиєвропейських наративів в українському медіапросторі. Вони спрямовані на посилення євроскептицизму та блокування зближення України з ЄС.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підготував дослідження “Антиєвропейські наративи Кремля: мапа інформаційних загроз для України”, у якому виділено п’ять основних антиєвропейських наративів, що застосовуються в російських агресивних інформаційних маніпуляціях і втручаннях (FIMI-втручаннях) в українське медіаполе. Дослідження проводилося з 1 січня до 15 квітня 2025 року.

Зокрема, сформульовано та проаналізовано такі ключові наративи:

• “Україна ‒ маріонетка Заходу” (“Україна – це штучна держава, яку створив Ленін”, “Україну вигадав австрійський генштаб”, “Захід має агресивні плани щодо Росії і використовує для їхньої реалізації Україну”);
• “Європейським елітам вигідна війна в Україні” (“Західні еліти мають корупційні зиски від війни в Україні”);
• “Країни ЄС претендують на українські території”;
• “Європа переживає духовний занепад” (поширення хибних уявлень, що в Європі відбувся занепад традиційних цінностей: релігійних, сімейних, патріотичних);
• “Євросоюз приречений на розпад”. 

Такі наративи мають на меті підірвати впевненість українців у тому, що європейський вибір є правильним.

Держави-кандидати в ЄС зі схожою структурою економіки теж проходили через подібні побоювання, страхи й різні маніпуляції, тож можна повчитися на їхньому досвіді, зазначила заступниця керівника Служби віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції Дарія Гайдай.

“Ми очікуємо, що будуть нові наративи, вже коли буде переговорний процес, – стосовно “втрат”, яких може зазнати український бізнес чи окремі групи населення. Працюючи на випередження, важливо визначати ці чутливі питання, які можуть бути використані”, – зауважила вона.  

Експертка пояснила: очікується, що в якийсь момент українське суспільство втомиться чекати вступу до ЄС і вирішить, що цього не вдасться досягти.  

“Це той інструмент, який активно використовує Росія на Західних Балканах, із Сербією або з іншими державами, яким просто говорять, що вони вже десятки років вступають і вже цього не буде, – зазначила Гайдай.

Як наслідок, відбувається ланцюгова реакція: за зневірою в суспільстві йде зменшення підтримки ідеї євроінтеграції, далі – голосування за політичні сили, які не підтримують реформи, політики не мають розуміння і мотиву просувати складні реформи як такі, що наближають до ЄС.

“У результаті процес зупиняється, і Єврокомісія опиняється в ситуації, коли не може рекомендувати відкриття переговорів, бо країна не демонструє необхідного результату”, – звернула увагу вона.

Тому та мобілізація зусиль, яка була в Україні з початку подання заявки про вступ до ЄС, є ключовою для того, щоб просувати важливі рішення щодо євроінтеграції, коли суспільство демонструє високу підтримку, об’єднання і готовність виконати всі необхідні умови, наголосила Дарія Гайдай.

Раніше ZMINA писала, що підтримка вступу до ЄС досягла рекордного рівня серед українців. Зокрема, євроінтеграцію України підтримують 69% опитаних українців, що на 14% більше, ніж у лютому 2022 року. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. 

На думку експертів, Україна зможе стати членом ЄС за 5–10 років, а перший кластер переговорів про вступ можливо буде відкрити до липня 2025 року. Такі результати експертного опитування Центру Разумкова.