Переселенцям не відшкодовують вартість зруйнованого житла

На даний час не існує затвердженого порядку надання житла переселенцям у безоплатне тимчасове користування.

Про це йдеться у аналізі проблем реалізації прав внутрішньо переміщених осіб, підготованому благодійним фондом “Восток SOS”.

Однією із найважливіших проблем переселенців залишається житло. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”, переселенець має право на забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік. Проте порядку отримання у користування такого житла немає. На практиці на місцях переселенцям відмовляють у наданні житла через начебто його відсутність.

Іншою проблемою є компенсація (відшкодування) вартості зруйнованого житла. Відповідно до ст. 19 ЗУ “Про боротьбу із тероризмом”, відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону. Проте такий закон досі не прийнятий.

Також зазначено, що перелік критеріїв вразливості переселенців, які враховуються при наданні продуктової та непродуктової гуманітарної, фінансової допомоги від фондів та волонтерських ініціатив, є досить вузьким. Зазвичай до найбільш уразливих груп відносять пенсіонерів, людей з інвалідністю, одиноких матерів, багатодітні сім’ї. Проте конфлікт на Донбасі та велика кількість переселенців наочно продемонстрували, що такі критерії вразливості не можуть бути універсальними та мають періодично переглядатися. Так, одинокі чоловіки, повні родини з 1-2 дітьми, подружжя без дітей є також уразливими групами (часом – найбільш незахищеними).

“Якщо, наприклад, пенсіонери мають можливість отримувати пенсію, адресну допомогу, розмір якої не скорочується и виплата якої не припиниться, та, зазвичай, різні види гуманітарної допомоги, то працездатні особи, які через ситуацію на ринку праці не влаштувалися на роботу, отримають скорочені виплати адресної допомоги, яка цілком припиняється через чотири місяці без можливості поновлення, взагалі не мають жодних шансів на отримання гуманітарної допомоги“, – йдеться в аналізі.

Окрема проблема – особи, які з різних причин не були взяті на облік як переселенці, оскільки більшість благодійних організацій працюють тільки із зареєстрованими переселенцями.

Нагадаємо, за даними дослідження з оцінки потреб вимушених переселенців та приймаючих громад у Східній Україні, презентованого 19 лютого Міжнародною громадською організацією “Інтерньюз”, основні інформаційні потреби переселенців не задовольняються –  їм не вистачає інформації про шляхи евакуації, гуманітарну допомогу, пошук житла та працевлаштування.