Переорієнтація телеканалів “Рада” і “Дом” означатиме відкочення демократичних реформ – “Медіарух”

Посилення та переорієнтація державних медіа, зокрема телеканалів “Дом” і “Рада”, що останнім часом відбувається з волі президента, його команди та парламентської фракції “Слуга народу”, є спробою розбудувати низку контрольованих державою каналів для внутрішньоукраїнської аудиторії паралельно до системи Суспільного мовлення.

У “Медіарусі” – спільноті, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій – такі дії назвали відкоченням демократичних реформ, а також заявили, що вони суперечать міжнародним стандартам і зобов’язанням України, пише ІМІ.

Джерело: Shutterstock

Так, Верховна Рада планує 27 січня розглянути в другому читанні законопроєкт №4487 “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”. З урахуванням підтриманих комітетом у грудні минулого року поправок документ пропонує внести фактично російськомовний державний телеканал для мешканців окупованих територій “Дом” до переліку каналів, що обов’язково транслюються кабельними операторами по всій Україні, – Універсальної програмної послуги. Зараз там наявні Суспільне та “Рада”.

“Дом” був створений для мешканців окупованих територій 2020 року на базі державного підприємства “Міжнародна платформа іномовлення України”. Він мав стати альтернативою для російських телеканалів, які домінують на непідконтрольних Україні територіях. Проте 2021 року “Дом” запустив рекламну кампанію вартістю 30 мільйонів гривень, у межах якої рекламні щити мовника були розміщені в усіх куточках України, а президент Зеленський заявив, що хотів би розширення мовлення телеканалу для переселенців, які мешкають на всій території України.

На думку “Медіаруху”, крім перспективи поширення контенту державного пропагандистського каналу на всю територію країни вказаний законопроєкт становить ризик впливу на політичний дискурс із боку державного мовника в інтересах чинної влади, а не суспільства.

Журналісти переконані, що інформаційні потреби переселенців на підконтрольних територіях цілком задовольняються значним різноманіттям суспільних, комерційних та комунальних телеканалів. Тож підстав для створення прецеденту їхньої інформаційної сегрегації немає.

Тривогу експертів та представників громадськості спричиняє й розпочата в грудні минулого року трансформація парламентського телеканалу “Рада” та наповнення його ефіру не лише трансляціями пленарних засідань, а й студійними проєктами виробництва сторонніх студій. У них “залучені політтехнологи зі скандальною репутацією суб’єктивно та незбалансовано “роз’яснюють” роботу парламенту, що можна розцінювати як вплив на політичний дискурс в інтересах влади”, йдеться в заяві “Медіаруху”.

Держбюджет на 2022 рік передбачає виділення для телеканалу “Рада” 378 мільйонів гривень. Це є суттєвим збільшенням фінансування мовника – майже всемеро. Керівництво телеканалу не надає прямих відповідей на запити журналістів щодо розподілу коштів. Це може свідчити про непрозоре використання бюджетних грошей, вважає ІМІ.

На переконання експертів, реформа роздержавлення медіа фактично не зачепила парламентський телеканал, а нинішні кроки до посилення каналу лише погіршують ситуацію.

“Ми вважаємо неприпустимим виділення 378 мільйонів гривень з державного бюджету на фінансування телеканалу “Рада” в тому вигляді, в якому він функціонує після “оновлення”, – заявили члени “Медіаруху”.

Вони закликали президента та фракцію “Слуга народу” відмовитися від планів включення державного каналу “Дом” до Універсальної програмної послуги, а також від використання телеканалу “Рада” у власних політтехнологічних цілях.

Водночас “Медіарух” звернувся до міжнародних партнерів із закликом пильно стежити за дотриманням чинною владою зобов’язань України щодо ліквідації державного контролю над медіа, а також забезпеченням належних умов для розвитку Суспільного мовлення, включно з його повноцінним фінансуванням.

Нагадаємо, що Україна, яка стала членом Ради Європи в листопаді 1995 року, зобов’язалася виконувати положення Резолюції 1466 (2005) Парламентської асамблеї РЄ “Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною” від 5 жовтня 2005 року. Зокрема, це: