Партія “Голос” презентувала cтратегію “холодної деокупації” Криму та Донбасу

Дата: 27 Лютого 2020
A+ A- Підписатися

Партія “Голос” презентувала сьогодні в Музеї історії Києва план деокупації тимчасово окупованих територій. 

Про це повідомляє кореспондент видання ZMINA

У партії наголошують, що чинні Мінські угоди неефективні, розмивають суверенітет України та їх неможливо виконати. 

“Сьогоднішній наш план – це план для обговорення. У ньому багато чого можна змінювати, тому що фінальний план має підтримати також більшість експертів, яким вірить українське суспільство. Але це план, заснований на фундаментальному принципі – збереженні українських життів. Це той принцип, який декларує президент, і ми в цьому його підтримуємо. Це той принцип, який часто декларують наші міжнародні партнери. Тому ми вважаємо, що цей план може бути їм вигідний. І нарешті, це те, що потрібно українцям: нам потрібен мир. Нам потрібен мир на українських умовах. І саме такий мир ми пропонуємо в нашому плані”, – сказав голова партії “Голос” Святослав Вакарчук
 

У партії хотіли б, щоб цей документ став підмурком, на якому може базуватися подальша стратегія звільнення та реінтеграції окупованих Донбасу та Криму. Але для його втілення, наголошують у партії, необхідне розуміння з боку суспільства та готовність над ним працювати з боку влади.

Документ ставить за мету остаточне відновлення територіальної цілісності України та реінтеграцію тимчасово окупованих територій. 

Партія пропонує затвердити за участю гарантів міжнародної безпеки України нову політичну домовленість стосовно майбутнього тимчасово окупованих територій. Серед першочергових кроків партія називає повне, всеосяжне, довготривале, беззастережне припинення вогню на лінії фронту протягом не менш ніж шести місяців.

“Україна не має нічого робити, допоки не переконається в здатності протилежної сторони. Якщо Росія не здатна дотриматися цього пункту, вона не здатна буде виконувати інші. У нас були три спроби розведення військ, і РФ порушувала правила”, – сказав голова фракції “Голос” Сергій Рахманін

Наступним етапом у партії пропонують створення демілітаризованої зони та міжнародної поліцейської місії. Між сторонами має пролягати смуга у 2,5 км, де немає нікого, окрім міжнародних спостерігачів, які стежать за неухильним дотриманням режиму повного припинення вогню. Таке відведення сил має бути “паралельним та дзеркальним”

Пропонується, щоб Україна облаштувала стаціонарні військові бази вздовж зони і забезпечила умови для життя поза нею вимушеним переселенцям. 

Наступним етапом партія пропонує початок роззброєння. Якщо режим повної тиші запрацює, то з тимчасово окупованих територій відводиться або ліквідується важке озброєння і бронетехніка. Виконання цього етапу контролюють та підтверджують міжнародні спостерігачі. 

На цьому етапі може розпочатися повернення переселенців на окуповані території. Для переселенців має бути передбачено можливість надання майнових та гуманітарних послуг. Автори документа вважають, що для повернення переселенців знадобиться 20 млрд гривень з Державного бюджету. 

У партії пропонують створити передумови економічної привабливості Донецької, Луганської та Херсонської областей, оскільки це має сприяти реінтеграції постраждалих від конфлікту територій. 

Четвертим етапом деокупації пропонується домовитися про управління окупованими територіями на перехідний період. Йдеться про створення тимчасової міжнародної адміністрації під егідою ООН або ОСБЄ. На цьому етапі також має розпочатися розмінування на Сході України. 

Автори стратегії переконані, що тільки з п’ятим етапом почнеться деокупація. Для цього потрібно буде демонтувати квазідержавні інституції окупаційного режиму, а владу та контроль над кордоном передати тимчасовій міжнародній адміністрації. 

На наступному етапі ця адміністрація повинна передати владні повноваження українським тимчасовим адміністраціям, а міжнародна поліцейська місія – передати контроль над кордоном з Росією Державній прикордонній службі. 

Не менш ніж через рік після завершення деокупації на звільнених територіях мають відбутися вибори до місцевих органів самоврядування. 

У “Голосі” наполягають на обов’язковому внесенні питання Криму до порядку денного міжнародних перемовин стосовно врегулювання конфлікту. Політики вважають, що необхідно створювати окремий майданчик щодо Криму. 

Сергій Рахманін вважає, що Україна має віддати борг кримськотатарському народові, законодавчо передбачивши створення кримськотатарської автономії. 

Пропонується документувати збитки, які завдала Росія, та домагатися відшкодування їх у судових інстанціях. Політики пропонують скасовувати санкції для Росії, виключно коли вона відшкодує всі збитки. 

На виконання кожного етапу, окрім довготривалого припинення вогню, потрібно буде орієнтовно рік. У своєму часовому оцінюванні партія спиралася на досвід країн, де були збройні конфлікти. 

У партії кажуть, що усвідомлюють геополітичні складнощі та виклики, але це не означає, що Україна має “скласти руки і нічого не робити”

“У нас Путін поганий, Дональд Трамп нас не любить, ОБСЄ – проросійська організація і в ООН РФ має вагомий вплив. То що, нам сидіти і чекати, коли нас “з’їдять”? У нас є два варіанти – спостерігати за подіями або щось робити: працювати з тими органами, які є, поліпшувати їх, прямувати до нашої фундаметально стратегічної мети – членства в НАТО, що буде посиленням нашої безпекової складової. Ніхто не скасовував можливості встановлювати прямі зв’язки із західними лідерами. Це складно, а навіщо існує дипломатія? Щоб долати проблеми”, – наголошує Сергій Рахманін.  

Партія надішле свій план президенту, РНБО та Кабінету Міністрів, профільним комітетам Верховної Ради і готова для його подальшого обговорення.

“Початок зрушення з мертвої точки процесу повернення територій на українських умовах – наша спільна справа”, – прокоментував Святослав Вакарчук. 

Сергій Рахманін повідомив у коментарі ZMINA, що найближчим часом він планує скликати засідання Тимчасової спеціальної комісії (ТСК) з деокупації окупованих територій. Під час засідання він хоче запропонувати комісії конкретні елементи плану, обговорити та погодити їх, якщо буде згода членів ТСК.  

“У нас плідні, конструктивні дискусії. У нас часто-густо дуже різні погляди, як це питання має бути розв’язане. Це пов’язане не лише з політичною належністю до тієї чи іншої політичної сили, а й із життєвим та професійним досвідом. Нам складно знаходити там спільні точки дотику, але тим не менш це набагато конструктивніший процес, аніж я думав”, – прокоментував ініціатор ТСК Сергій Рахманін. 

 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter