Парламент зберіг процедуру таємного голосування за кандидатури Омбудсмана – Лутковська

13 липня Верховна Рада зберегла процедуру таємного голосування за кандидатуру нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 

Про це на своїй сторінці у мережі Facebook написала чинна Уповноважена Валерія Лутковська. 

Напередодні депутати не підтримали поправки до законопроекту “Про Конституційний Суд”, які мають скасувати відкрите голосування за нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 

Як зауважує кореспондент Центру інформації про права людини, в цілому правки до законопроекту не набирали підтримки серед депутатів. 

“Ці поправки є принциповими. Законопроект руйнує інститут Омбудсмана, тому що це голосування пропонується зробити відкритим. А раніше це було закрите голосування. Закриту форму голосування підтримали усі Омбудсмани Європи, які звертались до нас із тезою, що є ризики політизації цієї посади. Ця посада не може бути тією посадою, яка може бути розміненою між фракціями “БПП” та “Народним фронтом” за інші політичні “договорняки”, – заявила у парламенті депутатка від Батьківщини Альона Шкрум. 

Депутатка від БПП Ольга Червакова вимагала у парламенті скасувати відкрите голосування за Омбудсмана. Вона переконана, що парламент провокує міжнародний скандал, оскільки процедуру таємного голосування схвалив Верховний комісар ООН з прав людини.

“Таємне голосування потрібне для наших заручників, для тих людей, які зараз знаходяться у полоні”, – додала вона.

Парламент, зрештою, проголосував за 536 поправку, віддавши 227 голосів.

Парламент також не підтримав поправку, яка дозволяє лише один термін для Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 

Позафракційний депутат Юрій Левченко після голосування наголосив на неприпустимості підпорядкування інституту Омбудсмана виконавчій владі.

“Після голосування ми побачили, як до президії спікера прибіг Арсен Аваков, керівники інших фракцій і намагаються незаконно повернути розгляд цієї поправки. Поправка пройшла! Все!”, – заявив він.

Депутати проголосували за законопроект “Про Конституційний Суд” (КСУ) у другому читанні та в цілому, віддавши 245 голосів “за”. 

Тим часом керівник секретаріату Омбудсмана Богдан Крикливенко заявив про фальсифікацію на сторінці парламенту у розділі результатів голосування.

На своїй сторінці у мережі Facebook він зауважує, що Ольга Червакова не є автором поправки, як це виправлено на сторінці парламенту.

“Зал і 227 народних депутатів чули за що вони голосують. Чи хтось думає, що нардепи знають за номерами всі 700 поправок до проекту про Конституційний Суд? Без залишення таємного голосування по Уповноваженому зал не дав би 245 в цілому за Закон про КСУ”, – пише Богдан Крикливенко.

Сама ж депутатка Ольга Червакова на своїй сторінці у мережі Facebook наполягає, що депутати голосували не за номер поправки, а за її суть. 

Нагадаємо, 11 липня голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував депутатам розглянути законопроект про Конституційний Суд України, але депутати не підтримали цю ініціативу. Напередодні на Facebook-сторінці Правозахисного порядку денного з’явилось твердження, що відкрите голосування за Омбудсмана “значно спростить головам фракцій контроль за народними депутатами після проведення політичних торгів за цю посаду”. 

Нагадаємо, 28 квітня закінчився п’ятирічний термін перебування на посаді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської.

10 травня правозахисники закликали парламент обрати нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини без політичного впливу та маніпуляцій, для чого провести відкритий конкурс із залученням для консультацій представників громадянського суспільства.

22 травня міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала народних депутатів провести консультації з громадянським суспільством, перш ніж обирати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

24 травня Комітет ВРУ з питань прав людини визнав кандидатури депутатів Людмили Денисової (“Народний фронт”), Сергія Алєксєєва (БПП) і адвоката Андрія Мамалиги такими, що відповідають вимогам закону про омбудсмана, і дозволив їм боротися за цю посаду. 

29 травня Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ рекомендувало Верховній Раді змінити порядок обрання і призначення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

6 червня питання про обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в парламенті не розглядалось, оскільки кандидатів не встигло перевірити НАЗК.

9 червня Громадська організація Реанімаційний пакет реформ закликала Верховну Раду розпочати нову процедуру обрання Уповноваженого з прав людини, оскільки після 6 червня голосування народними депутатами за кандидатури Уповноваженого буде порушенням статті 6 Закону “Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини”. Адже документ чітко передбачає, що голосування має відбутися протягом 20 днів з початку процедури.

23 червня парламентський комітет з прав людини звернувся до спікера Андрія Парубія з пропозицією створити номінаційну комісію. Вона мала б відповідно до Паризьких принципів інкорпорувати у прозорий спосіб консультації з кваліфікованими правозахисними організаціями. Станом на 12 липня голова парламенту не відповів на звернення комітету.