Присмак політики: Парламент ігнорує правозахисників у відборі нового Омбудсмана
Парламент не продемонстрував політичної волі у встановленні конкурсної процедури у відборі нового Омбудсмана. Комітет з прав людини рекомендував депутатам визначатись із трьома кандидатами 6 червня.
На посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини претендують Людмила Денісова (висунута фракцією “Народний фронт”), Сергій Алексеєв (БПП) та Андрій Мамалига (“Радикальна Партія” Олега Ляшка). Голова комітету Григорій Немиря повідомив, що за Денисову в парламенті зібрали 125 підписів депутатів, за Алексєєва – 123, а за кандидатуру Мамалиги – 116.
24 травня комітет одноголосно визнав цих кандидатів такими, які відповідають вимогам закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Напередодні в комітеті надали кандидатам по 7 хвилин, аби вони розповіли про свій правозахисний досвід та пріоритетні напрямки роботи на посаді Омбудсмана.
СЕРГІЙ АЛЕКСЄЄВ
Президент фан-клубу братів Кличків за фахом – юрист. Адвокатську кар’єру розпочав у 1999 році. Він спеціалізувався на юридичній допомозі банкам і компаніям у питаннях реструктиризації заборгованості і банкрутства. Сергій Алексєв вбачає правозахист у своїй роботі як заступника голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя.
“Я ініціював низку проектів, які пов’язані із захистом прав людини. Було надано і враховані 192 правки до закону “Про забезпечення права на справедливий суд”, закону стосовно виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)”, – розповів чинний нардеп.
У свої заслуги кандидат зараховує норму, яка дозволяє громадянам звертатись до Конституційного Суду з конституційною скаргою, співавторство постанови про відновлення за рішенням ЄСПЛ на посаді судді Олександра Волкова та закон про забезпечення гласності та відкритості судового процесу.
“Після певних законодавчих змін суди не мали змоги, до прикладу, розглядати справи про усиновлення, бо були ліквідовані народні засідателі. Я – співавтор закону про суд присяжних, який розблокував дуже багато таких справ і дозволив розглядати їх за участю присяжних”, – розповів він на парламентському комітеті.
Серед напрямків роботи як Омбудсмана він назвав захист прав переселенців та громадян України на окупованих територіях та співпраця з державними органами у захисті прав людини. Він заявив, що на посаді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини боротиметься проти невиконання рішень ЄСПЛ. У його пріоритетах також буде захист персональних даних.
“Я співавтор законопроекту про створення посади інформаційного комісара, який матиме адміністративні функції та вплив стосовно захисту персональних даних”, – каже він.
Сергій Алексєєв не встиг зустрітись з правозахисними організаціями, бо його кандидатуру внесли кілька днів тому.
ЛЮДМИЛА ДЕНІСОВА
Екс-міністр соціальної політики в уряді Тимошенко Людмила Денісова повідомила, що протягом 9 років працювала в Архангельському обласному суді як консультант президії, де займалась реабілітацією репресованих у Радянському Союзі своїх рідних.
Людмила Денісова протягом 5 років очолювала Управління Пенсійного фонду в Криму. У 2004 році вона спільно з колегами створила громадську організацію “Прозора влада”, яка перераховувала пенсії. Кандидатка приписує у досягнення близько трьох тисяч пенсійних справ, в яких громадській організації вдалось підвищити пенсійні виплати.
“Одну правозахисну справу ми довели з вами до кінця – це звільнення Юлії Тимошенко. Я у цьому брала участь”, – сказала чинна народна депутатка Людмила Денісова.
Вона зустрічалась з директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим, Федерацією профспілок та зі Спілкою людей з інвалідністю.
АНДРІЙ МАМАЛИГА
Кандидат на початку свого виступу заперечував, що його на посаду Уповноваженого висунула “Радикальна Партія” Олега Ляшка. За його словами, ініціаторами були Комітет визволення політв’язнів та конференція адвокатів, яка відбулась у Києві 27 квітня 2017 року.
На комітеті він повідомив, що 1990 року очолив одну із районних Спілок української молоді, яка була асоційованим членом Української Гельсінської спілки під керівництвом Левка Лук’яненка.
Наприкінці 1990-х він розпочав “громадську діяльність у захисті соціальних прав ветеранів війни в Афганістані”.
Під час акції “Україна без Кучми” у 2000–2001 роках надавав безоплатну правову допомогу її учасникам – Андрію Шкілю, Ігорю Мазуру та Миколі Карп’юку.
На рахунку у кандидата – дві виграні справи в Європейському суді про права людини. Одна стосувалась захисту права власності “Дія 97″ проти України”, а інша – стосовно учасників тієї ж акції “України без Кучми”.
“У серпні 2014 року воював у складі батальйону “Айдар” в районі Луганського аеропорту, Лутугиного та Новосвітлівки. Після повернення з війни почав активно захищати добровольців-патріотів, яких почали масово саджати як в зоні АТО, так і в Києві. На сьогодні більше десяти людей вийшли на волю завдяки, зокрема, й моїй правозахисній роботі”, – розповів Андрій Мамалига.
На посаді Уповноваженого він планує домогтись змін в Кримінальному процесуальному кодексі. На його переконання, документ “деформований у сторону обвинувачення”. Він планує долучитись до звільнення політв’язнів у Росії та на окупованих територіях.
ПРОТЕСТ ПРАВОЗАХИСНИКІВ
Напередодні засідання комітету низка правозахисних організації прийшла на Банкову з акцією протесту. Вони виступали проти квотного принципу у виборі Уповноваженого і вимагали відкритого конкурсу.
Учасники акції під час перформансу показали “ручного” Омбудсмана – на повідку у політиків. Він погоджувався із забороною інтернету, відселенням незгодних на окуповані території та облаштуванням у туалетах камер спостереження задля безпеки.
Правозахисники переконані, що Омбудсман має бути посередником між суспільством і владою, бути рівновіддаленим від усіх політичних сил. А якщо таку людину обиратимуть лише народні депутати за коаліційною квотою, тоді про його незалежність “можна забути”.
Раніше 40 омбудсманів Європейського Союзу закликали українську владу не допустити політизації процесу з обрання Уповноваженого і проконсультуватись з громадськістю.
У коментарі Центру інформації про права людини координатор проектів Freedom House у Києві Зорян Кісь розповів, що голова Верховної Ради Андрій Парубій або голова парламентського комітету з прав людини Григорій Немиря мали б запросити правозахисні організації на засідання і разом визначитись з процедурою та критеріями відбору нового Омбудсмана.
“Потрібно створити, як це відбувається в багатьох реформах, конкурсну комісію або провести інтерв’ю з усіма кандидатами”, – каже він. За його словами, участь громадянського суспільства передбачена Паризькими принципами ООН.
“Закон встановлює наразі мінімальний стандарт, але ніщо не заважає залучити громадянське суспільство. Тим більше якщо воно розвинуте і може запропонувати своїх кандидатур”, – додає він.
На переконання правозахисних організацій, критеріями, за якими слід розглядати кандидатури на конкурсі, мають бути високі моральні якості, глибоке знання міжнародних стандартів прав людини; тривалий досвід правозахисної роботи; високий авторитет в суспільстві та міжнародній спільноті; повна незалежність від політичних сил.
Серед кандидатів на посаду Омбудсмана “Правозахисний порядок денний” називав директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова (ХПГ), екс-виконавчого директора Гельсінської спілки з прав людини Володимира Яворського, правозахисницю, адвокатку, журналістку, письменницю Ларису Денисенко та Валерію Лутковську, у якої 28 квітня завершилася 5-річна каденція перебування на посаді омбудсмана. Правозахисники відзначають досягнення останньої у Національному превентивному механізмі, переведенні засуджених із окупованих територій на підконтрольну Києву території, роботі законів про захист персональних даних та захист від дискримінації. Вони вважають, що Валерія Лутковська повторно може брати участь у конкурсі.
Прес-служба комітету з прав людини повідомила Центру інформації про права людини, що представники громадськості обговорювали на лютневому засіданні комітету підготовку до виборів Омбудсмана. Окрім цього громадські організації були присутні під час засідання комітету 24 травня.
“Вони мали можливість висловитися з питання надання висновку кандидатурам. Члени Комітету затвердили висновок, що Сергій Алєксєєв, Людмила Денісова та Олександр Мамалига відповідають вимогам згідно чинного законодавства і що не має інших факторів, які б перешкоджали парламенту розглянути цих кандидатур”, – йдеться у заяві прес-служби. У комітеті вказують, що діяли відповідно до законодавства.
“НЕ ТРЕБА СУДИЛИЩА”
Проте члени комітету не прислухались до закликів правозахисників. На засіданні вони заявляли, що минули терміни, коли можна було вносити кандидатури.
“Кожен з вас достойний бути представленим у парламенті та кожен з вас повинен виступити з трибуни Верховної Ради, – звернувся до кандидатів нардеп від БПП Валерій Пацкан. – Моя пропозиція – рекомендувати вас на обрання таємним голосуванням”.
Він та депутатка Ірина Суслова виступили проти того, щоб кандидатам ставили на комітеті запитання.
“Я не хочу, щоб на комітеті влаштовували судилища. Кожен достойний своєю практикою. Що я можу сказати про Денісову, коли вона пройшла зі мною увесь Майдан, про правозахисника, який захищав нашу Батьківщину на сході, про колегу, який є правозахисником протягом багатьох років?”, – додав Валерій Пацкан.
Нардеп від БПП Мустафа Джемілєв вважає, що комітет не зможе визначати від імені комітету одного кандидата, а відтак він схиляється, аби парламент сам обрав Уповноваженого.
“У свою чергу, я спілкувався із кримськими ув’язненими, вони просили мене підтримати Лутковську”, – повідомив він.
Зорян Кісь звернув увагу на політичний контекст обрання та, що “Правозахисний порядок денний” ще 10 травня звернувся до парламенту відкласти голосування та провести консультації з правозахисниками. Та належної реакції правозахисники так і не отримали.
“Ви кажете про домовленості та консультації. Парламент – це політичний орган, тому це нереально, щоб не було консультацій з фракціями. Це Уповноважений Верховної Ради з прав людини”, – відповів правозахиснику кандидат Сергій Алексєєв.
Заступник директорах Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко зауважив, що саме допарламентські консультації з громадськістю забезпечують компонент незалежності.
“Ми маємо думати, щоб вдосконалювати процедуру вибору Омбудсмана, щоб більше не було подібних ситуацій”, – сказав він.
У комітеті переконують, що відкриті до співпраці з громадськістю та її участі у відборі Омбудсмана.
“Але врегулювання цього питання потребує змін до законодавства: до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” мають бути внесені зміни, які б передбачали максимальне дотримання Паризьких Принципів, а саме проведення якомога ширших консультацій з громадськістю в процесі обрання Уповноваженого. Процес обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини має відбуватися відкрито, прозоро і публічно, як того вимагають Паризькі принципи, а не базуватися на принципі політичної доцільності”, – повідомляють у прес-службі.
Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини
