Парламент блокує кращі зміни у закон про доступ до публічної інформації

Зміни, які мають покращити закон “Про доступ до публічної інформації”, блокуються у Верховній Раді.

Про це Громадському радіо розповіла журналістка та редакторка сайту “Доступ до правди” Леся Ганжа.

“Як тільки законопроект №2913 потрапив в парламент, його розбили на дві частини. Частину (2043а – ред.), що посилює повноваження офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, відправили в законодавчий комітет. По частинах він дуже тяжко розглядається. В комітеті з питань свободи слова законопроект прийняли ще в червні минулого року, проте потім його повернули через невідповідність до конституційного принципу конфіденційності інформації”, – каже Леся Ганжа, додаючи, що Омбудсман Валерія Лутковська вважає, що ця невідповідність анулюється в іншому законі “Про захист персональних даних”.

За словами журналістки, Комітет з питань правової політики та правосуддя, головою якого є Руслан Князевич, наполягає на невідповідності до конституційного принципу конфіденційності інформації.

Законопроект №2043а дозволяє Офісу Уповноваженого надсилати адміністративні протоколи порушникам закону “Про доступ до публічної інформації” поштою.

“Раніше під адмінпротоколом вимагався підпис порушника. Документ дає можливість працівникам Офісу працювати, а не висиджувати у приймальнях, чекаючи, поки порушник підпише адмінпротокол”, – коментує журналістка.

Як зауважує Леся Ганжа, законопроект №2913 має усунути низку технічних недоліків.

“У ст. 1 закону визначається, що таке публічна інформація. Це та, яка була створена розпорядником у процесі його безпосередньої діяльності і/або перебуває у володінні розпорядника. Деякі юристи кажуть: “Ну, тут мається на увазі і створене, і перебуває. А у нас ця інформація перебуває у нашому розпорядженні, але ми її не створювали. Тому ми її вам не дамо”, – пояснює редакторка сайту “Доступ до правди.

“У нас дуже багато комунальних підприємств вважають, що вони не є розпорядниками публічної інформації. І це попри те, що є роз’яснення з цього приводу основного наглядового органу – Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Комунальні підприємства вважають, що розпорядники публічної інформації – це лише суб’єкт владних повноважень. Аби домогтись інформації від них, доводиться сьогодні йти в суд”, – додає вона.

Раніше повідомлялось, що при розробці змін до Конституції робоча група не включила до тексту Основного Закону право на доступ до публічної інформації.