Парламент ухвалив законопроєкт про безоплатну правову допомогу постраждалим від злочинів на ґрунті нетерпимості, не врахувавши ознаки СОГІ

Парламент ухвалив законопроєкт №11456, який розширює право на безоплатну вторинну правову допомогу для постраждалих від злочинів, скоєних на ґрунті ненависті. Однак у ньому не врахували сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність (СОГІ), попри рекомендації Єврокомісії та положення Стамбульської конвенції, на виконання якої й орієнтовано цей документ.

Про це під час XVII Національної ЛГБТІК-конференції повідомив Святослав Шеремет, координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму #LGBTI_PRO.

Фото: Вадим Сарахан / пресслужба Апарату Верховної Ради

Так, народний депутат Володимир Ватрас, презентуючи законопроєкт, пояснив, що його підготували в межах рекомендацій Єврокомісії про прогрес України для інтеграції в ЄС. За його словами, документ спрямований на посилення захисту осіб, постраждалих через ненависть за такими ознаками, як раса, релігія, стать чи інвалідність. Водночас він не пояснив, чому ознаки СОГІ залишили поза увагою, попри те, що інформація про них міститься у рекомендаціях і Стамбульській конвенції.

На це звернув увагу Святослав Шеремет, який у коментарі виданню ZMINA, розповів, що цей законопроєкт, ухвалений урядом та парламентом, мав містити перелік ознак, за якими вчиняються злочини, мотивовані нетерпимістю. Однак, у ньому не врахували низку важливих ознак, таких як стан здоровʼя, сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність. Святослав наголосив, що цей закон ухвалили у відповідь на рекомендації Європейської комісії, яка у листопаді минулого року звернула увагу українського уряду на проблему злочинів, скоєних з мотивів гомофобії та трансфобії.

Основна причина ухвалення закону полягала в необхідності забезпечити постраждалим від таких злочинів доступ до безоплатної вторинної правової допомоги, яка передбачає процесуальне представництво та адвокатську підтримку. Єврокомісія наполягала, що держава має визнавати сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як обтяжуючі обставини під час визначення відповідальності за злочини, а також посилити систему правової допомоги для ефективної протидії злочинам на ґрунті ненависті.

Втім, за словами Шеремета, законодавці не виконали ці рекомендації належним чином. У Кабінеті Міністрів обґрунтуванням цього законопроєкту стало посилання на Стамбульську конвенцію, де, серед іншого, також ідеться про захист від дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Однак уряд проігнорував ці положення.

Критика підходу до ухвалення закону полягала в тому, що законопроєкт, який мав потенціал бути вдосконаленим між першим і другим читанням, був поспішно ухвалений одразу в цілому. Це позбавило можливості внесення будь-яких правок, що суттєво знизило ефективність документа. У результаті, за словами правозахисника, Україна не лише не виконала рекомендації Європейської комісії, але й залишила прогалини в захисті постраждалих від злочинів, мотивованих ненавистю.

Святослав також звернув увагу на те, що через такі дії уряду та парламенту постраждалі від злочинів на ґрунті гомофобії чи трансфобії опинилися в нерівному становищі порівняно з іншими категоріями потерпілих. Це він назвав формою непрямої дискримінації, коли одні ознаки отримують перевагу, а інші свідомо ігноруються. На його думку, це створює чутливу ситуацію для ЛБТІК-спільноти, адже саме держава мала б забезпечити для них рівні можливості захисту.

Насамкінець Шеремет наголосив, що проблему можна було вирішити без поспіху, працюючи над законом ще декілька місяців. Він вважає, що ситуацію необхідно виправляти шляхом внесення змін до законодавства, зокрема, до закону про безоплатну правову допомогу. Це стане можливим після ухвалення в першому читанні законопроєкту №5488, який передбачає включення до законодавства значущих ознак, таких як сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність.

Нагадаємо, що нардеп Володимир Ватрас раніше блокував і закон про цивільні партнерства. Він прямо висловлювався проти передання законопроєкту іншому комітету та не приховував бажання зробити все, щоб його відхилили. Він зазначав, що нардепи “однозначно не повинні ухвалювати рішення про передання цього законопроєкту до іншого комітету”. Він казав, що всі вони є фаховими юристами, багато з них добре розуміються в темі, і висловив думку, що вони готові розглянути цей законопроєкт і відхилити його.