Рада впроваджує зміни, що допоможуть захистити дітей від сексуальної експлуатації та насильства

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, яким імплементувала підписану 13 років тому Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, відому як Ланцаротська конвенція. 

Про це повідомили на сайті парламенту. 

Конвенцію, яка стала першим міжнародним документом, що стосується питання сексуального насильства над дітьми вдома чи в сім’ї, підписали на іспанському острові Лансароте в жовтні 2007 року. Через місяць її підписала й Україна, однак Верховна Рада ратифікувала договір лише за п’ять років, у червні 2012-го. 

Згідно з документом, держави-підписанти мають кримінально переслідувати людей за дії сексуального характеру з дітьми, молодшими за вік сексуальної згоди, який в Україні становить 16 років і . Водночас на покарання кривдників не має впливати контекст, у якому відбулося насильство. Документ наголошує, що держави повинні інформувати й навчати дітей, щоб у майбутньому вони не стали жертвами сексуальної експлуатації та насильства, а правоохоронці мають ефективно стежити за кривдниками. 

За словами юристки Центру “Розвиток демократії” Олени Зайцевої, з якою поспілкувалася ZMINA, закон, підтриманий у першому читанні, може зумовити низку важливих змін, адже продовжує строки давності стосовно злочинів щодо дітей та уточнює відповідальність за спробу “обміняти” на винагороду дії сексуального характеру з особою до 16 років (фактично за використання дитячої проституції ).

Також документ має допомогти ефективніше перешкоджати обігу дитячої порнографії. Ще 2010 року ЮНІСЕФ проводив дослідження серед українських дітей 14–18  років, яке показало, що:

• 11% з них показували своє оголене тіло;
• 10,4% дозволяли торкнутися до голих частин свого тіла (обмацати себе);
• 7,8% займалися сексом за певну плату;
• 3,2% погоджувалися сфотографуватися або знятися у фільмі в оголеному вигляді.

Через пандемію коронавірусу загострилася проблема домашнього насильства, від якого потерпають також і діти. Разом з жінками вони стали заручниками ситуації та фактично змушені жити з кривдниками на одній території. Через ізоляцію посилилася й проблема сексуальної експлуатації дітей та насильства в мережі.

“Сексуальні злочинці користуються цією ситуацією, і дедалі більше дітей можуть стати жертвами сексуальних домагань в інтернеті – сексуального шантажу, цькування чи інших форм сексуальної експлуатації, які вчиняються із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Украй важливо підвищувати рівень обізнаності про збільшення таких ризиків в інтернеті”, – наголошували голова Ланцаротського комітету Ради Європи Джордж Ніколаїдіс та його заступниця Крістел де Крейм у своїй заяві до країн-підписантів конвенції у квітні.

Зайцева розповіла, що однією з найдієвіших новацій у проєкті стало чітке окреслення того, що є домаганням дитини в інтернеті, і визначення покарання за такі дії:

“Нарешті запропоновано деякі заходи із запобігання сексуальній експлуатації та сексуальному насильству. Чому “нарешті”? По-перше, вказану конвенцію Україна ратифікувала вже вісім років тому, і хотілося б, щоб такі зміни вносилися швидше. По-друге, в Україні справді спостерігається увага до заходів допомоги потерпілим у цій сфері, заходам, спрямованим на подолання негативних наслідків, тоді як заходи із запобігання проблемі отримують не досить зусиль і уваги”. 

Водночас, каже Зайцева, досі майже нічого в Україні не роблять для протидії попиту, хоча саме такий шлях рекомендує ЄС та Рада Європи, оскільки він вважається одним з найдієвіших для протидії сексуальній експлуатації та сексуальному насильству. Документ лише пропонує інформувати осіб, які працюють з дітьми, про види насильства щодо дітей.

“Запропоновані проєктом зміни актуальні, але недостатні. Також ми маємо пам’ятати, що законодавчі нововведення – це лише перший крок: самі по собі, без якісної реалізації, контролю за їхнім виконанням вони легко можуть залишитися формальністю”, – підсумувала експертка. 

Фотографія обкладинки: Daily News