Опитування родин бранців показало, що якісних змін в комунікації з держорганами не відбулося – МІПЛ

Дата: 25 Липня 2024
A+ A- Підписатися

Для підготовки аналітичної записки правозахисні організації опитали родини цивільних громадян, чиї рідні утримуються в неволі у РФ або на тимчасово окупованій території. Зрештою вони дійшли висновку, що якісних змін в комунікації з державними органами не відбулося.

Про це під час пресконференція “Хто займається пошуком та поверненням незаконно утримуваних Росією: мапа державних органів” розповіла виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.

За її словами, родинам бранців поставили такі питання:

  • чи вони знають, який орган відповідає за цивільних; з яким відомством вони найбільше спілкуються;
  • до якої структури вони найчастіше звертаються;
  • що змінилося після того, як частину повноважень по цивільних передали Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими.  

“Насправді у цьому опитуванні ми не помітили якихось змін. Всі пишуть у всі державні органи, які тільки можуть, – від місцевих депутатів до Офісу президента України”, – каже виконавча директорка МІПЛ.  

Також Катриченко розповіла, що МІПЛ закликали родини військовополонених обʼєднуватися в спільноти. Це потрібно було для того, щоб вони могли самостійно вести пошук і комунікувати з держорганами. У таких обʼєднаннях завжди є троє-четверо активних громадян, які ведуть облік та представляють всю організацію.

“Тоді ми думали, що таким чином зменшиться навантаження на державні органи. Тобто всі родичі не будуть писати в усі ці установи. Але попри те, що створені кілька десятків громадських організацій, навантаження не зменшилося. Люди все одно не можуть знайти відповіді на запитання, які їх турбують”, – зазначає активістка.

На думку експертки, основні два питання, відповіді на які хотіли б отримати родини бранців, це те, коли рідна людина буде повернута додому та  які зусилля держава докладає для цього. Утім, активістка розуміє, що повернути будь-якого громадянина України важко, якщо відсутня інформація про його місцеперебування та умови утримання. Тобто має вестися детальний облік громадян, які перебувають у місцях несвободи у Росії або на тимчасово окупованих територіях. Також державні органи мають інформувати родину про те, де саме РФ утримує близьку людину.

“Навіть після того, як Координаційний штаб перебрав на себе повноваження щодо цивільних та почав обліковувати їх, якісної комунікації з родинами все одно не відбувається”, – вважає виконавча директорка МІПЛ.

Катриченко нагадала, що родини самостійно шукають своїх рідних у телеграм-каналах та інших ресурсах, а також опитують звільнених з полону. Натомість сім’ї могли б користуватися лише “особистим кабінетом” від Коордштабу, де можна було обмінюватися інформацією, яку обидві сторони отримують. Це б дозволило зменшити навантаження на державні органи, а українці розуміли б, що держава шукає кожного зниклого громадянина.

Нагадаємо, 25 липня, у четвер, правозахисники представили мапу державних органів, які займаються пошуком та поверненням цивільних українців, яких незаконно утримують в Росії або на тимчасово окупованих територіях. Також вони презентували аналітичну записку, яка стане в пригоді не лише українським, але й міжнародним організаціям. Основна мета створення цього документа полягала у тому, щоб продемонструвати відсутність ефективної взаємодії між державними органами та уповноваженими особами.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter