ООН: більшість загиблих цивільних від початку вторгнення померли внаслідок обстрілів з важкої артилерії
Переважна більшість випадків загибелі або поранення цивільних осіб, зафіксованих моніторинговою місією ООН в Україні з 24 лютого, сталася через обстріли населених пунктів з важкої артилерії, зокрема, реактивних систем залпового вогню, а також через ракети та застосування авіації.
Про це йдеться у доповіді моніторингової місії за лютий-травень поточного року.
Наслідки російського обстрілу у Харкові. Фото: Sergey Bobok/AFPКількість жертв серед цивільних за період моніторингуі Від 24 лютого 2022 року до 15 травня 2022 року склала 8,3 тисячі, серед яких 3,9 тисячі загиблих й 4,4 тисячі поранених. Однак фактична кількість жертв, як наголошують автори звіту, набагато вища.
“Від 24 лютого до 15 травня загинуло щонайменше 95 дівчаток, 98 хлопчиків, 985 жінок і 1 519 чоловіків, а також 1 227 осіб, стать яких ще не вдалося встановити. Поранень дістали щонайменше 104 дівчинки, 126 хлопчиків, 604 жінки, 907 чоловіків і 2 703 особи, стать яких ще не вдалося встановити”, – перелічують у місії випадки, які їм вдалось повноцінно перевірити.
У моніторинговій місії мають обґрунтовані підстави вважати, що російські військові та пов’язані з ними бойовики, а також меншою мірою Збройні сили України, використовують зброю, оснащену касетними боєприпасами.
“Кількість жертв серед цивільних осіб і рівень пошкоджень цивільної інфраструктури в кожному задокументованому випадку свідчить про численні епізоди недотримання постійного захисту цивільного населення й об’єктів цивільної інфраструктури під час проведення військових операцій та вживання усіх можливих запобіжних заходів під час нападів”, – йдеться у доповіді.
Супутниковий знімок Маріуполя, зроблений у березні. Фото: MaxarВ Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини також стурбовані тим, що як Росія, так й Україна під час бойових дій використовують ракети “Точка-У”, оснащені касетними боєприпасами.
“Ці неточні ракети дальністю 15–120 км здатні нести боєголовки з 50 касетними суббоєприпасами і становлять значну загрозу життю цивільного населення. Хоча у 2019 році Російська Федерація заявляла про заміну ракет “Точка-У” на ракети нового покоління “Іскандер”, УВКПЛ отримало достовірну інформацію про те, що збройні сили Російської Федерації використовували комплекси “Точка-У” в Україні після 24 лютого 2022 року”, – кажуть автори доповіді.
Монітори змогли ідентифікувати та підтвердити щонайменше 10 обстрілів російських та 25 обстрілів українських військових з використанням ракет “Точка-У” й щонайменше у 20 випадках ракети містили суббоєприпаси, які вражали населені пункти.
У ООН кажуть, що десять таких інцидентів призвели щонайменше до 279 жертв серед цивільного населення: 83 загиблих і 196 поранених. Чотири інциденти трапились на території, яку контролює український уряд (65 загиблих і 148 поранених), чотири – на території, яку контролюють російські бойовики (16 загиблих і 41 поранений) й два – на території, яку контролюють збройні сили РФ (2 загиблих і 7 поранених).
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.
