Омбудсман отримав понад 1,3 тисячі скарг на недоліки у системі державного захисту звільнених з полону цивільних

Цивільні особи, звільнені з російського полону, не обізнані про форми соціальної підтримки від держави та не користуються ними, встановив моніторинг Офісу уповноваженого. Серед головних проблем – неефективна робота профільної Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та відсутність механізмів реалізації соціальних гарантій.

Про це йдеться в щорічній доповіді Уповноваженого про стан додержання та захисту прав і свобод людини й громадянина в Україні у 2024 році.

У 2024 році до Секретаріату уповноваженого надійшло понад 1,3 тисячі звернень з питань забезпечення прав і свобод цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Здебільшого вони стосувалися проваджень за фактами позбавлення волі цивільного населення, сприяння у підтвердженні факту позбавлення свободи, у звільненні, поверненні в Україну та в одержанні соціально-економічної,
правової допомоги та реінтеграції звільнених осіб до суспільства.

За даними Офісу генерального прокурора, у період з 24 лютого 2022 року до 24 грудня 2024 року правоохоронні органи України зареєстрували 4 230 кримінальних проваджень щодо 1 739 цивільних осіб, факт ув’язнення 909 з яких підтверджений МКЧХ.

Низка питань, з якими до Уповноваженого звертаються звільнені після незаконного утримання громадяни або рідні осіб, які наразі ув’язнені на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України та території РФ, стосувалася сприяння у реалізації прав, гарантованих профільним Законом “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”. Переважно порушувалися такі питання:

• порядку встановлення факту позбавлення особистої свободи осіб, які були звільнені з місць утримання поза обміном;
• реалізації права на інформацію осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей;
• отримання щорічної державної грошової допомоги;
• отримання повноцінної медичної допомоги та реалізація заходів з реабілітації;
• надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для таких потерпілих, стосовно яких було встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їхнього звільнення.

Офіс уповноваженого повідомляє, що у своїх зверненнях потерпілі нарікали на ефективність роботи Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Зокрема, проблеми стосуються:

• неврегульованого питання встановлення/підтвердження комісією родинних стосунків;
• відсутності у членів комісії оперативного доступу до інформаційно-комунікаційних систем, державних реєстрів та баз даних.

На сьогодні комісія не наділена повноваженнями доступу до інформаційно-комунікаційних систем, державних реєстрів, баз даних, зокрема з обмеженим доступом.

Крім того, у зверненнях до Уповноваженого заявники порушували питання щодо можливості отримання щорічної державної грошової допомоги уповноваженою особою. Профільний закон визначає, що для цієї категорії громадян комісія може визначати право на отримання грошової допомоги на особисті рахунки уповноважених ними або членами їхніх родин осіб у період дії в Україні правового режиму воєнного стану.

Утім, процедура прийняття рішення про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України не передбачає визначення комісією ознак позбавлення свободи, визначених статтею 2 профільного закону. Ці обставини також не вносяться до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Офіс омбудсмана дійшов висновку, що застосування норми закону позбавлене механізму реалізації, що може призвести до впливу суб’єктивних чинників на прийняття рішень комісією.

Офіс уповноваженого вбачає доцільність внести зміни до абзацу 8 пункту 7 Положення про Комісіюі , якими потрібно передбачити поширення права на отримання щорічної державної грошової допомоги для постраждалих, зазначених у підпункті “б” пункту 2 частини першої статті 2 профільного закону. 

Офіс уповноважений вважає, що Мінрозвитку має усунути недоліки у роботі Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та підвищити її ефективність. 

Мінрозвитку

Крім того, Офіс омбудсмана також вказує, що профільний закон передбачає низку соціальних гарантій для цивільних, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії росіян. Йдеться про право отримати технічні та інші засоби реабілітації, санаторно-курортне лікування, соціальні послуги.

Промоніторивши ситуації, Офіс уповноваженого встановив, що такі гарантії є на рівні закону, але на практиці їх не реалізують. Отримана від 25 обласних і Київської міської військових адміністрацій, Нацсоцслужби, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформація дає підстави зробити такі основні висновки:

• звільнені цивільні не обізнані щодо форм соціальної підтримки від держави та не користуються ними;
• органи державної влади не відстежують, як працюють гарантії, що надає профільний закон таким потерпілим цивільним;
• територіальні громади повною мірою не володіють відомостями про цивільних осіб, які звільнилися з полону, та їхні потреби.

Моніторинг Омбудсмана також виявив, що профільний закон передбачає проведення нарахування та сплати ЄСВ за таку категорію потерпілих з метою зарахування періоду позбавлення особистої свободи таких осіб до страхового стажу. Утім, народні депутати у цьому законі не визначили, хто є платником єдиного внеску за таких осіб, тому їм не зараховується страховий стаж.

Уповноважений надав рекомендації Мінсоцполітики відповідно до яких розроблено проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України” (реєстр. № 11122 від 25.03.2024). Цей документ запропонував встановити орган, який буде сплачувати ЄСВ за цих потерпілих громадян. Законопроєкт підготовлено до другого читання парламентським Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Серед інших проблем, який виокремлюють в Офісі уповноваженого, є житло для цієї категорії потерпілих цивільних.

“Це основа для відновлення соціальних зв’язків, інтеграції в суспільство і відновлення нормального життєвого середовища”, – обґрунтовується у щорічній доповіді.

Профільний закон визначає право осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи, після їхнього звільнення на отримання тимчасового житла.

Моніторинг законодавства Офісу уповноваженого встановив, що у затверджених урядом порядках формування фондів житла для тимчасового проживання та надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання відсутня ця категорія громадян.

Щоб унеможливити порушення житлових прав, Уповноважений ініціював внесення змін до законодавства. Рекомендації було враховано, уряд прийняв постанову, якою внесено зміни до Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, водночас до Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання змін не внесено.

Додатково Офіс уповноваженого дослідив, як же держава забезпечує житлові права такої категорії осіб, надіславши опитувальні листи для заповнення до Київської міської військової адміністрації та 24 обласних військових адміністрацій. Моніторинг виявив, що з-поміж цивільних осіб, позбавлених особистої свободи після їхнього звільнення із незаконного утримання росіянами лише восьмеро звернулися до органів місцевого самоврядування із проханням забезпечити тимчасовим житлом, та лише одній людині таке житло було надано.

“Це свідчить про недостатню кількість житлових приміщень у фондах житла для тимчасового проживання та низьку обізнаність таких осіб щодо можливостей отримання такого виду допомоги”, – констатує Офіс омбудсмана.

Напередодні Східноукраїнський центр громадянських ініціатив закликав владу реформувати державну систему підтримки та правового захисту звільнених з полону задля належних та справедливих репараційних компенсацій у майбутньому. Правозахисна організація у своєму дослідженні констатувала низку недоліків у цій системі й наголосила, що неефективна система визнання жертв російської агресії зменшує потенційні репарації для України.