Окупанти погрожують депортацією до Узбекистану кримським політв’язням Насруллі Сейдалієву та Ленуру Сейдаметову
Окупанти погрожують депортацією до Узбекистану двом кримським політв’язням Насруллі Сейдалієву та Ленуру Сейдаметову, обидва відбувають незаконне ув’язнення на території Російської Федерації.
Про це пише “Суспільне Крим”.

Бранці Кремля народилися в Узбекистані під час сталінської депортації кримськотатарського народу, але жили і працювали в Україні. Після окупації півострова Сейдалієва засудили за нібито участь у батальйоні імені Номана Челебіджіхана, Сейдаметова — за приналежність до забороненої в Росії ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”.
Про погрози Сейдаметову журналістам “Суспільного Крим” повідомила його дружина Аджіре Сейдаметова. Вона розповіла, що до Криму з Узбекистану чоловік переїхав 2012 року. Для цього пройшов усі необхідні процедури, зокрема отримав дозвіл на тимчасове проживання.
У 2014 році мав отримувати український паспорт, але не встиг через російську агресію. Зараз чоловіка утримують у Воронезькому СІЗО, хоча спочатку його відправили у розподільчий центр. Там від нього відмовилися, пояснивши, що він нібито буде екстрадований в Узбекистан, розповіла дружина кримського татарина.
Попри те, що Сейдаметов мав посвідку на проживання та зареєстрований шлюб з громадянкою України, цього замало, щоб повернутися після російської в’язниці в Україну, пояснив “Суспільному Крим” перший секретар посольства України в Узбекистані, колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі.
Він все ж таки є громадянином Узбекистану, якщо спиратися на відому інформацію, сказав дипломат. Тобто щодо Сейдаметова діятимуть закони як Узбекистану, так і країни-агресора.
“Ми не можемо в це втручатися, бо ми до цього не маємо жодного відношення. Бо людина жила на окупованій території, але по паспорту громадянина Узбекистану”, — пояснив Куркчі.
Зі свого боку правозахисник ГО “КримSOS” Олексій Тільненко сказав, що завадити депортації політв’язнів можливо через публічний тиск. Він нагадав, що 2013 року втручання Європейського суду з прав людини вже зупиняло екстрадицію.
Сейдаметова затримали 2021 року після обшуку в його помешканні, звинувативши в участі в партії “Хізб ут-Тахрір”, забороненої у РФ, але яка вільно діє в Україні. Його засудили до 13 років ув’язнення.
Як пояснив керівник інформаційного офісу “Хізб ут-Тахрір” в Україні Фазил Амзаєв, з 1990-х організація заборонена також в Узбекистані, і ця країна є одною з найжорстокіших щодо таких політв’язнів.
“Наразі в Узбекистані ув’язнюють членів “Хізб ут-Тахрір”. Ми знаємо про тортури, про те, що в місцях позбавлення волі помирають члени “Хізб ут-Тахрір”. Ми знаємо про те, що в Узбекистані продовжують терміни — “розкрутка”, коли майже закінчився термін і фабрикують нову справу”, — заявив він.
Також Амзаєв стверджує, що до членів “Хізб ут-Тахрір” тут можуть застосовувати тортури. Він вважає, що проти Сейдаметова в Узбекистані можуть сфабрикувати справу за новими епізодами. Він не виключає ще один варіант відбування покарання іноземцем — в країні його походження.
“І тут буде ситуація така, що спочатку він буде повинен той термін в Узбекистані відсидіти, а потім, як я казав, нова справа може бути”, — пояснив Амзаєв.
За даними менеджерки Кримськотатарського ресурсного центру Зареми Барієвої, екстрадувати до Узбекистану після звільнення з колонії планують і Сейдалієва. Куркчі заявив, що згідно із міжнародним правом, його депортація буде незаконною, адже Сейдалієв — громадянин України.
“Я взагалі не думаю, що узбецька сторона взагалі буде його приймати, бо там же має бути згода країни, яка приймає”, — сказав він.
Водночас Тільненко припускає, що погрози екстрадицією найімовірніше є засобами психологічного тиску для того, щоб зламати людину емоційно і психологічно. Він нагадав, що переміщення населення з окупованих територій — воєнний злочин, а такі методи окупантів назвав залякуванням, щоб придушити проукраїнські настрої кримських татар.
Амзаєв зазначив, що є приклади депортації з Росії до інших країн політв’язнів, яких обвинувачують в причетності до “Хізб ут-Тахрір”. Ситуація з Сейдаметовим інша. Якщо це станеться, то стане чи не першим випадком, коли депортували людину, яка була затримана на Кримському півострові, зауважив він.
Читайте також: 11 років несвободи та репресій: як рівень прав людини в окупованому Криму прямує до нуля