Окупанти під тиском змушували Сергія Цигіпу відмовлятись від адвоката, найнятого родиною – дружина

У процесі досудового розслідування окупанти постійно тиснули, катували та усіляко залякували журналіста Сергія Цигіпу, щоб він відмовився від послуг адвоката, найнятого родиною. Рідні, побоюючись, що письменника можуть запроторити до карцеру, вирішили не наполягати на присутності захисника під час допитів. Лише у серпні цього року адвокат вперше зустрівся зі своїм підзахисним. 

Про це повідомила на пресконференції в НСЖУ дружина цивільного полоненого Олена Цигіпа. 

“Не кожен адвокат може захищати клієнта у справі про шпигунство, яка має гриф “державна таємниця”. І не у всіх адвокатів є доступ до таких справ”, – пояснює Цигіпа.

Попри полон Сергій продовжував писати листи Олені, які назвав “етюдами”. У першому він описав, як його допитували в кабінеті “мера” Нової Каховки. В іншому він розповідає про те, як його катували електрострумом.

“Денацифікаційні етюди. Розраховані перш за все на російськомовне населення, яке мешкає за межами Росії, але чомусь продовжує пишатися Кремлем та його “миролюбною політикою”… На сьогодні я за фашистськими гратами й, на жаль, цьому випробуванню не видно ані кінця, ані краю”, –  цитує листи жінка. 

Посилаючись на лист іншого викраденого цивільного з Нової Каховки Артема Баранова, якого наразі утримують в Ростові, Олена Цигіпа зазначає, що той знає про Сергія та вдячний йому за проукраїнську позицію. Лист закінчується словами з державного гімну: “Душу й тіло ми положимо за нашу свободу”.

“Він (Сергій) не визнав своєї провини й намагався довести “суду”, що останній порушує його права: “Мені байдуже скільки ви мені дасте – два роки чи 20. Моїм прикладом ви хочете залякати людей, які досі залишаються в окупації. Єдиний варіант бути на свободі – це дочекатися ЗСУ”. Сергій не вважає себе шпигуном, оскільки він є громадянином України”, — наголошує дружина.

За її словами, на відео з зали суду, яке виклали російські ЗМІ, Сергій виглядав гідно. Всім своїм виглядом він прагнув продемонструвати, що попри обставини треба зберігати честь та гідність.

Стаття №276 КК РФ (“шпигунство”), за якою судили Сергія, передбачає мінімальний термін ув’язнення 10 років. При цьому журналісту присудили 13 років ув’язнення. Для 62-річного чоловіка – це занадто, а якщо додати погане харчування та неналежне медичне обслуговування у російських в’язницях, то, звісно, це негативно відобразиться на його здоровʼї, зауважує Олена Цигіпа.

Ще один херсонський активіст Олександр Тарасов, якого окупанти відпустили з Сімферопольського СІЗО №1, розповів на пресконференції про те, що відбувалося з Сергієм Цигіпою в ув’язненні. За його словами, підлога у будівлі мерії Нової Каховки, куди Сергія спершу привезли окупанти, була залита кров’ю та всипана зубами. Там Цигіпі приставляли пістолет до скроні й погрожували взяттям родини у заручники.

“Вони (окупанти) погрожували Сергію, що привезуть туди його сім’ю, яка на той час ще знаходилась в окупації, і будуть з нею робити те ж саме. Це був початковий етап обробки… У СІЗО №1 умови утримування були жорстокими: нас били електрошокером, ставили на розтяжки (широко розставляти ноги) та змушували підіймати високо руки. Нас катували щодня. Нас також возили з мішком на голові на допити до ФСБ”, – розповідає Тарасов.

Він додає, що Цигіпу змушували зніматися у пропагандистських роликах. Для цього його шантажували сім’єю, кажучи: “Тобі подобається те, що з тобою відбувається в СІЗО? Якщо ти не хочеш, щоб ми подібні речі робили з твоїми рідними, тоді знімайся у відео”. А щоб Сергій відмовився від послуг свого адвоката, окупанти одягали на нього кайданки, натягали пакет на голову та били до втрати свідомості.

“Його засудили за журналістську діяльність. Це виключно збір та поширення інформації. Він навіть не брав участі в Русі опору. Україна має активно включатися в питання його обміну або звільнення. Давайте спільно боротися за свободу Сергія”, – закликає Тарасов.

Як відомо, Сергія Цигіпу, журналіста і письменника з Нової Каховки, окупанти утримують у полоні півтора року. Його викрали за активну проукраїнську позицію та журналістську діяльність. Завдяки його зусиллям у місті був проведений масовий захід громадянської непокори. Цигіпа також активно вів волонтерську діяльність, допомагав людям їжею та ліками. Після його затримання зв’язок з ним перервався і його рідні деякий час не знали, де він і що з ним. Пізніше з пропагандистського ролика на російському телебаченні вони дізналися, що Цигіпа живий і перебуває в полоні. За останньою інформацією, його утримують у Сімферопольському СІЗО №2.

6 жовтня так званий “верховний суд республіки Крим” засудив Сергія Цигіпу до 13 років ув’язнення в колонії суворого режиму, звинувативши його у шпигунстві за статтею 276 КК РФ. 

Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для  документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні та притягнення винних до відповідальності.