“Окупація” чи “звільнення”: КЖЕ дала рекомендації, як висвітлювати події на Курщині

Комісія з журналістської етики підготувала рекомендації щодо того, як висвітлювати події, що відбуваються в Курській області РФ, частину якої контролюють ЗСУ. 

Рекомендації можна переглянути за посиланням. 

Суджа. Фото: вікімапія

Комісія зазначає, що за роки, поки триває повномасштабне вторгнення росіян, випустила чимало рекомендацій, але їх не досить для того, щоб журналісти розуміли порядок власних дій на Курщині та будь-яких інших територіях, що не належать до конституційно закріплених територій України.

Так, журналістам радять пам’ятати, що, відповідно до Женевських конвенцій, ті з них, хто перебуває в небезпечних професійних відрядженнях до зон збройного конфлікту, мають статус цивільних осіб. Водночас медійникам варто не забувати, що, відповідно до російського законодавства, за незаконний перетин кордону журналіст може опинитись у полі зору тамтешніх силовиків – такі дії можуть трактувати як кримінальний злочин. Це може мати наслідки в разі відвідування РФ або союзницьких їй держав.

Комісія радить журналістам:

• дотримуватися вимог щодо розрізнення цивільних осіб та комбатантів, зокрема не використовувати військові або інші парамілітарні знаки розрізнення, уникати носіння військового одягу та камуфляжу, адже їхнє носіння може призвести до сприйняття журналіста як законної військової цілі; 
• не брати до рук зброї, оскільки вашим завданням є інформування, а носіння зброї може створити враження, що ви є учасником бойових дій, що суперечить статусу журналіста як цивільної особи;
• зважати на ризики діяльності в зоні бойових дій та ретельно зважувати можливість потрапити до полону;
• ознайомитися з вимогами наказу головнокомандувача ЗСУ №73 та обов’язків щодо діяльності журналістів у зоні ведення бойових дій, встановлених у цьому наказі.

Мешканці Суджі у підвалі. Фото: ТСН

Щодо термінології, яку слід вживати під час висвітлення полій на Курщині, то комісія радить: 

• називати події на Курщині “продовженням міжнародного збройного конфлікту між Росією та Україною”, “українською самообороною проти російської агресії”, “бойовими діями на території Росії / Курської області”, “взяттям контролю над окремими територіями”, “контрнаступом ЗСУ на території Курської області”, “окупацією в Курській області”, “тимчасовою окупацією” та подібними замінниками;
• відмовитися від термінології “звільнення”, “визволення” тощо, бо території, на яких зараз перебувають українські війська, є частиною міжнародно визнаної території Російської Федерації. 

Журналісти мають пам’ятати, що під час публікації матеріалів про події  на контрольованих ЗСУ територіях Росії на них також поширюються обмеження, закріплені як українським кримінальним законодавством, так і внутрішніми наказами Збройних сил. Ці обмеження забороняють виправдання російської агресії, знімання переміщень зброї та руху ЗСУ, а також журналістам варто уникати матеріалів, що містять образу честі та гідності військовослужбовця. 

Порушення можуть призводити до позбавлення волі, відповідно до Кримінального кодексу України, а також позбавлення акредитації. У зв’язку з цим комісія радить: 

• підкорятися вимогам представників сил оборони щодо перевірки фото- та відеоматеріалів, заборони на знімання;
• ознайомитися з нормами Кримінального кодексу, що можуть впливати на висвітлення військових дій, зокрема вимог статей 111-1, 114-2, 435-1 та 436-2;
• ознайомитися з вимогами щодо заборони публікації інформації, що міститься в Переліку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану.

Щодо тем, які можуть бути цікавими для висвітлення на контрольованих Україною територіях РФ, то це гуманітарна ситуація, пошук свідчень порушень міжнародного права та міжнародних злочинів, висвітлення полонених, репортажистика про ведення дій українськими військовими. 

Журналістам радять пам’ятати, що спілкування місцевих з ними може обернутися для перших небезпекою подальших переслідувань з боку російської влади. 

“Журналісти мають завжди пам’ятати про потребу отримувати чітку і недвозначну згоду на підготовку будь-якого подібного матеріалу (щодо військовополонених це вимога міжнародного гуманітарного права) і навіть попри отримання такої згоди додатково дбати про захист ідентичності осіб і Включно зі зміною голосів, облич, використанням "блюру", закадрових голосів тощо у матеріалах”, – радять члени комісії. 

Медійникам також радять уникати упередженості щодо цивільних на територіях під контролем ЗСУ на теренах Курської області.

Нагадаємо, що Україна офіційно заявила, що не планує анексувати територію Курської області РФ. Українські військові в цілях самооборони, відповідно до статті 51 Статуту ООН, сформували “буферну (санітарну) зону” на території регіону Росії, з якого гатили по цивільних містах України. 

На території Курщини можуть пустити МКЧХ та ООН, а для цивільних, що лишились, організують евакуаційні коридори. Українські військові вже доставляють гуманітарну допомогу до регіону та створили першу комендатуру.