Окрім Інтерполу, є інші альтернативні механізми переслідування російських воєнних злочинців за кордоном – Офіс генпрокурора
Для притягнення воєнних злочинців до відповідальності за кордоном наразі діють два інструменти: запит України про їхню екстрадицію та розгляд справ у судах інших держав. Є й третій механізм – передбачений Любляно-Гаазькою конвенцією, але він ще не запрацював повноцінно, оскільки документ перебуває на етапі приєднання держав.
Про це керівниця управління співпраці в кримінальних провадженнях Офісу генерального прокурора Ірина Діденко розповіла в інтерв’ю виданню “Цензор”.
Ірина Діденко. Фото: Цензор.НЕТЗа її словами, досі дуже складно подолати обмеження Інтерполу і та заборону державам співпрацювати між собою в справах про воєнні злочини. Однак є три альтернативних механізми, перший з яких – запит на видавання злочинця українській стороні. У разі його застосування іноземний суд ухвалює відповідне рішення.
“Звісно, він теж може послатися на те, що це воєнний злочин і за такі злочини людина не видається, але все ж є надія, що це питання буде розглянуто”, – зазначила Діденко.
Другий механізм – Любляно-Гаазька конвенція, яка зараз перебуває на етапі підписання. Це новий міжнародний договір, ухвалений у Словенії, що створює правові інструменти для співпраці між державами в розслідуванні та переслідуванні найтяжчих міжнародних злочинів на національному рівні. Станом на кінець травня 2025 року документ підписали близько 40 держав. За словами Діденко, після ратифікації конвенції Україні буде легше переслідувати росіян за воєнні злочини, скоєні на нашій території.
“Не було їх раніше так багато, не стикалось міжнародне право з такою кількістю воєнних злочинів. І зараз ці механізми вже підтягуються під реалії, які склалися”, – пояснила вона.
Останній варіант – рішення третіх судів, коли третя країна порушує в себе справу, розслідує її та переслідує обвинуваченого. Діденко зауважила, що за її запитом Інтерпол може поставити “червону картку” (це сповіщення, яке використовується для пошуку та затримання осіб, що перебувають у міжнародному розшуку для їхньої подальшої екстрадиції).
“Окрім того, рішення Міжнародного кримінального суду обов’язкове до виконання. І Інтерпол на них реагує теж. Тому працюємо і шукаємо рішення залежно від конкретного кейсу. Для нас це дуже важливо”, – зазначає керівниця управління співпраці в кримінальних провадженнях Офісу генпрокурора.
Також Діденко розповіла, що українські правоохоронці на своєму рівні співпрацюють з Європолом та країнами Євросоюзу. Якщо на території Європи виявляють воєнного злочинця, то вони можуть застосувати один з цих механізмів.
Нагадаємо, що генеральний секретар Інтерполу Вальдес Укріза розблокував для України та інших країн можливість використання інструментів Інтерполу в справах геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
За словами начальника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України Віталія Касапа, у результаті кропіткої та тривалої роботи української сторони з обґрунтування необхідності повернення заблокованої попереднім генеральним секретарем Інтерполу можливості використання інструментів Інтерполу в справах геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Україна та інші країни світу нарешті здобули таку можливість у межах Резолюції Генеральної Асамблеї Інтерполу – 2010.
Фото обкладинки: lcf.ua
