Обстріл Дніпра 15 червня: кількість загиблих зросла до чотирьох
Унаслідок обстрілу російськими військовими Дніпра 15 липня загинули четверо цивільних.
Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко.
Фото: ДСНСРосіяни поцілили в промислове підприємство. Раніше повідомляли про трьох загиблих, зокрема водія автобуса одного з міських маршрутів.
15 липня він закінчив свій робочий день та їхав припаркувати автобус, щоб наступного ранку знову вийти на роботу. Як повідомляв головний спеціаліст департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міськради Іван Васючков, доїхати водій не встиг і загинув прямо за кермом.
Тіло ще однієї загиблої людини дістали з-під завалів рятувальники.
“Працівники ДСНС за три доби розібрали на підприємстві понад 325 тонн зруйнованих металоконструкцій… Пошуково-рятувальні роботи на промисловому підприємстві завершено”, – розповів Резніченко.
Досі семеро із 16 поранених унаслідок обстрілу перебувають у лікарні.
Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення російські військові випустили по території Дніпропетровської області понад 170 ракет.
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.
