Обшуки детективів у ВККС можуть поставити під загрозу оцінювання десятків суддів: що відомо?
Санкціоновані Печерським районним судом обшуки у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та подальше вилучення для перевірки серверів органу може негативно вплинути на оцінювання суддів.
Про це розповів очільник Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) – орган, відповідальний за добір нових та переатестацію старих суддів. У 2019 році парламент розпустив попередній склад комісії, а новий не могли сформувати через протидію Вищої ради правосуддя.
Кілька років тому оновлена ВККС уперше за п’ять років відновила перевірки, а у відомстві почала роботу оновлена Громадська рада доброчесності, до якої ввійшли представники Центру прав людини ZMINA.
Хоча офіційно про обшуки у ВККС не повідомляли, напередодні про це написала низка видань, посилаючись на власні джерела, наприклад “Суспільне”, “Дзеркало тижня” та “Судово-юридична газета”.
Коментатори пов’язали обшуки з нібито “втручанням членів ВККС в інформаційну систему” під час перевірки суддів сумнозвісного ОАСК. Йдеться про випадок торік улітку, коли на оцінювання прийшов суддя Павло Вовк, який до цього такі перевірки ігнорував роками разом з колегами. Офіційно їх не проводили через лікарняні.
9 липня 2024 року Вовк не зміг пройти оцінювання через повторення однакових запитань, причину появи яких і з’ясовують нині детективи.

Занепокоєння в правників та активістів, які опікуються судовою реформою, викликала інформація про вилучення серверів та фактичне зупинення на невизначений термін оцінювань суддів. Цікаво, що серед тих, хто 17 березня поточного року мав проходити перевірку у ВККС, є Руслан Козлов – голова Печерського райсуду, який санкціонував обшуки.
Разом з ним, ймовірно, відкладуть оцінювання судді Печерського райсуду Оксани Царевич. Вона причетна до переслідувань активістів під час Євромайдану, й, за словами активістів, чи не найбільше асоціюється зі званням “суддя Майдану”. Загалом у березні оцінювання мали пройти понад чотири десятки людей, серед яких сім працювали в ОАСК.
Голова Фундації DEJURE Михайло Жернаков, коментуючи новини, припустив, що в такий спосіб на оцінювання впливає “суддівська мафія”. Також серед, ймовірно, причетних до організації обшуків називають заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, відставки якого кілька років вимагає громадськість.
Ще однією з версій обшуків у ВККС, що лунає в медіа, є нібито звернення народного депутата від “Слуги народу” Максима Бужанського до ДБР через поведінку чинного заступника голови ВККС Олексія Омельяна. Той нібито дав неправдиві свідчення в справі колишнього судді Макарівського райсуду Київської області Олексія Тандира, якого судять за п’яну ДТП з жертвами.
Нагадаємо, що нещодавно звільнили суддю ОАСК Аріну Літвінову, яка назвала тиском розслідування журналіста про її російський паспорт.