Обмудсман виступила проти дрес-коду щодо військових

Заборона адміністрації на відвідування закладів особам у військовій формі є дискримінацією за родом діяльності. 

Про це йдеться у заяві Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо дискримінації військовослужбовців у сфері доступу до товарів і послуг.

У тексті заяви зазначено, що останнім часом у ЗМІ почали з’являтися повідомлення про відмови закладів громадського харчування в різних областях України в обслуговуванні військовослужбовців, вдягнутих у військову форму. 

У ніч з 2 на 3 березня адміністрація київського закладу “L’Kafa Cafe” відмовила у доступі до зони караоке військовослужбовцеві у формі. Відмову пояснили тим, що в усій ресторанній мережі існують відповідні вимоги щодо дрес-коду. Ситуація повторилася і в іншому кафе мережі, яке після відмови відвідав військовослужбовець.

Аналогічний інцидент стався в Миколаєві 9 березня: у кав’ярні “Де Густо” нібито адміністраторка попросила трьох військовослужбовців у формі не заходити до кафе, бо “їхній зовнішній вигляд напружуватиме інших клієнтів“.

Після ситуації в Києві директорка мережі ресторанів “L’Kafa Cafe” повідомила про те, що встановлений адміністрацією дрес-код не містить жодної заборони на перебування людей у військовій формі, та принесла свої вибачення. Щодо інциденту в Миколаєві виявилося, що жінка, яка заборонила вхід на правах адміністратора, не мала до закладу жодного стосунку.

Однак необхідно наголосити на тому, що право громадських закладів встановлювати певні умови доступу до товарів або послуг випливають із положень статті 633 Цивільного кодексу України. Це можуть бути і певні вимоги до зовнішнього вигляду або так званий дрес-код.

“Водночас це право не є абсолютним – умови доступу до товарів і послуг (зокрема обмежувальні), які встановлюються громадськими закладами, не можуть суперечити приписам законодавства, бути невизначеними, невмотивованими, вибірковими, а також такими, що становлять пряму дискримінацію або такими, що призводять до непрямої дискримінації за певними ознаками споживача“, – йдеться у заяві омбудсмена.

У такому разі ці умови суперечитимуть нормам вищезазначеної статті 633 Цивільного кодексу України, статтям 17, 18 Закону України “Про захист прав споживачів”, які чітко забороняють встановлення будь-яких переваг або прямих чи непрямих обмежень прав споживачів, вимогам Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” та будуть прямим порушенням статті 24 Конституції України, за якою всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи.

Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” встановлює, що прямою дискримінацією є ситуація, за якої з особою за її певними ознаками, перелік яких не є вичерпним, поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою в аналогічній ситуації, тобто обмежують у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами.

Водночас непрямою дискримінацією є ситуація, за якої внаслідок реалізації формально нейтральних правових норм чи критеріїв оцінки для особи виникають менш сприятливі умови порівняно з іншими.

Винятками є лише ті ситуації, коли менш сприятливі умови мають обгрунтовану мету – наприклад, забезпечення громадської безпеки у закладі чи створення певної атмосфери.

Виходячи з цього, обмеження на доступ до товарів і послуг для людей у військовій формі становитиме дискримінацію за ознакою роду діяльності. При цьому таке обмеження не має правомірної мети, а також відсутні відповідні обмеження для представників інших професій, що передбачають носіння форменого одягу. 

З огляду на це омбудсман закликає громадські заклади уникати встановлення дискримінаційних умов, а також нагадує, що статтею 16 Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” за порушення вимог антидискримінаційного законодавства передбачено цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.