Цього року монітори НПМ здійснили 473 візити до місць несвободи, за результатами Омбудсман вніс 60 подань про порушення прав людини
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Національний превентивний механізм (НПМ) провів понад 1200 моніторингових візитів до місць несвободи, з них 473 візити – у 2024 році.
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час круглого столу “Еволюція НПМ: кращі практики та нові горизонти”, який відбувся в Києві 10 грудня, повідомляє ZMINA.
“На третій рік повномасштабного вторгнення Офіс Омбудсмана продовжує виконувати функцію НПМ і разом із представниками громадськості відвідувати місця несвободи”, – зазначив він.
За результатами візитів НПМ у 2024 році Омбудсман вніс 60 подань до міністерств, органів місцевого самоврядування, правоохоронних і судових органів про усунення порушень прав людини в місцях несвободи.
Лубінець зазначив, що після розгляду цих подань 27 службових осіб притягнули до дисциплінарної відповідальності, відкрито 17 кримінальних проваджень, проведено 30 службових розслідувань. За результатами цих розслідувань 21 службову особу притягнули до дисциплінарної відповідальності.
Також за невиконання законних вимог Омбудсмана або його представника щодо усунення порушень прав людини в місцях несвободи були складені та скеровані до суду адміністративні протоколи, внаслідок чого трьох осіб притягнули до адміністративної відповідальності.
Дмитро Лубінець також привітав присутніх з Міжнародним днем захисту прав людини, який відзначається 10 грудня, та нагадав про 40-ву річницю ухвалення Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Нагадаємо, 2023 року секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України спільно з представниками громадських організацій відвідав 538 місць несвободи. Під час моніторингів там виявили систематичні порушення прав і свобод людини і громадянина.
Зокрема, монітори зафіксували порушення таких прав: на захист від катувань, жорстокого або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; на достатній життєвий рівень; на свободу та особисту недоторканність; на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування; на життя та безпечні умови утримання; на професійну правничу допомогу; на підтримання контактів із зовнішнім світом; на працю і захист від експлуатації та інші порушення прав засуджених; прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення.
Довідково. Конвенція ООН проти катувань – це міжнародний інструмент захисту прав людини, що ухвалений ООН 10 грудня 1984 року та набув чинності в 1987 році. Конвенція забороняє катування за будь-яких обставин, забороняє видавання осіб до країн, де для них існує серйозна загроза катувань, та встановлює обов’язковість кримінального переслідування за катування. Нагляд за виконанням конвенції здійснює Комітет проти катувань у складі десяти експертів.
У 2002 році був ухвалений, а 2006 року набув чинності факультативний протокол до конвенції ООН проти катувань, який створив механізм візитів незалежного органу до місць несвободи. Ці функції виконує підкомітет із запобігання катуванням та іншим жорстоким, нелюдським і таким, що принижують гідність, видам поводження та покарання Комітету проти катувань. Також протокол встановлює для держав-учасниць обов’язок створення національних превентивних механізмів. Україна створила НПМ 2012 року, він діє за моделлю “Омбудсман+” – візити без попередження до місць несвободи проводять представники Офісу Уповноваженого ВР з прав людини спільно з громадськими моніторами.