Нова стратегія щодо ВПО підтримуватиме переселенця на кожному етапі внутрішнього переміщення – Мінреінтеграції
Мінреінтеграції та правозахисники презентували проєкт нової Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року та операційний план з її виконання. Пропозиції до стратегії міністерству можна надіслати до 24 лютого.
Про це повідомляє кореспондент видання ZMINA.
Укладачі стратегії вказують, що неспровокована повномасштабна війна Росії, загрози життю і здоров’ю громадян, пошкодження чи руйнування житла та інфраструктури роблять внутрішнє переміщення постійним процесом і не дозволяють людям повернутися до покинутого місця постійного проживання.
Як зауважила Ганна Христова, керівниця проєкту “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень” Офісу Ради Європи, чинна стратегія, яка б мала діяти до 2024 року, не відповідає викликам, з якими зіштовхнулася Україна, адже чверть країни зазнала внутрішнього переміщення.
Якщо станом на 7 лютого 2022 року 1 478 573 громадян офіційно зареєструвалися як переселенці, то 6 січня цього року цей показник сягнув 4 855 344 осіб.
Ганна Христова“Це наймасштабніше переміщення з часів Другої світової війни. Відтак необхідні заходи підтримки від моменту ухвалення людиною рішення про переміщення до моменту її повернення додому. На всіх етапах внутрішнього переміщення громадяни потребують підтримки“, – сказала представниця Ради Європи.
При цьому Ганна Христова запевнила, що Рада Європи робить все можливе, щоб притягнути державу-агресора до політичної та юридичної відповідальності за міжнародні злочини та підтримуватиме Україну надалі.
“В засадничій Резолюції Комітету міністрів Ради Європи прямо зазначено, що держава, яка стикається з такими викликами, не може і не має лишатися наодинці. Це спільна відповідальність міжнародної спільноти “забезпечувати безперервну, довгострокову, скоординовану та недискримінаційну підтримку з боку держав–членів Ради Європи у реагуванні на внутрішнє переміщення”, – нагадала Ганна Христова.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова подякувала Мінреінтеграції за конструктивну дискусію із громадськими організаціями задля напрацювання документа, який реалістично виконати.
“Це чудова практика, яку б могли використовувати інші міністерства під час напрацювання подібних стратегічних документів”, – прокоментувала правозахисниця.
Проєкт Стратегії містить п’ять стратегічних цілей, а саме:
- посилення спроможностей держави у реагуванні на виклики внутрішнього переміщення та забезпечення умов для реалізації державної політики в цій сфері;
- забезпечення безпечної евакуації громадян із небезпечних районів та задоволення їхніх гуманітарних потреб;
- сприяння адаптації ВПО на новому місці проживання;
- сприяння інтеграції ВПО у приймаючих громадах;
- підтримка безпечного повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції.
До стратегії серед іншого входить операційний план, який детально розкриває, як будуть реалізовуватися стратегічні цілі, та індикатори, які дозволять виміряти результат виконання документа.
Аби досягти цілей про посилення спроможностей держави у реагуванні на виклики внутрішнього переміщення, влада планує переглянути законодавство у цій сфері. Зокрема, законодавець має оновити профільний Закон “Про забезпечення прав та свобод ВПО” та удосконалити Єдину інформаційну базу даних про ВПО задля синхронізації з іншими базами даних, а також запровадити систему моніторингу потреб переселенців.
“У нас немає адекватної статистики щодо ВПО, бо багато не реєструвалися як ВПО, вони не думали, що вони мають отримувати цей статус, не хотіли вірити, що їхнє переміщення тривале. Відтак не всі переселенці зареєструвалися і не всі громадяни, які повернулися до постійного місця проживання, повідомили про це державу. Робота з базою – запорука ефективної державної політики щодо внутрішнього переміщення”, – пояснила Альона Луньова.
Крім того, документ передбачає системне та послідовне інформування громадян у зоні бойових дій про етапи евакуації та можливості переселення. Як пояснила юристка Громадського холдингу “Група впливу” Марія Красненко, громадяни не знають, куди вони їхатимуть, де працюватимуть і як саме держава буде їм допомагати.
Також документ пропонує системно підтримувати приймаючі громади з боку держави та міжнародних партнерів.
Серед завдань стратегії – створення умов у приймаючих громадах для задоволення базових потреб ВПО та заходи із соціально-економічної адаптації. Усі потреби, запити, що можуть бути вирішені на рівні громад, мають вирішуватися саме на місцях.
Укладачі стратегії запропонували закласти в документ створення умов в громадах для задоволення базових потреб ВПО, забезпечити доступну психологічну допомогу і реабілітації ВПО, зокрема дітей, доступ до медичних та освітніх послуг.
Міністерка з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що громади України активні у підтримці переселенців, оскільки вони зацікавлені у тому, щоб переселенці залишилися у громаді і почувалися комфортно.
Ірина Верещук“Адже громади самі хочуть, щоб до них релокувався бізнес і розвивалася сама громада. Я з командою їжджу регіонами, і раз у два тижні я зустрічаю такі успішні підходи, які можна масштабувати на всю країну”, – сказала Ірина Верещук.
Крім того, документ пропонує запровадити систему моніторингу інтеграції переселенців в приймаючих громадах, посилити заходи з професійного навчання або перенавчання, підтримки зайнятості та самозайнятості, розширити кредитно-інвестиційні механізми забезпечення ВПО житлом із масштабним залученням донорської підтримки.
Стратегією ставиться за мету для держави та громадського середовища сформувати бачення поетапного розселення переселенців з місць компактного проживання, яких в Україні 6,5 тисячі. При цьому також мають враховуватися критерії вразливості, гендерного аспекту та принципу єдності родин.
За словами правозахисниці Альони Луньової, через перспективи деокупації усієї території України влада має обмірковувати формування політики безпечного, добровільного та гідного повернення її громадян додому. На її переконання, влада має розробити порядок обліку та компенсації зруйнованого та пошкодженого майна, а громадяни мають чітко отримувати належну інформацію, як виглядатиме місце, куди вони повертатимуться.
“Йдеться не лише про мінну та фізичну безпеку, а й функціонування соціальної інфраструктури, зокрема дитячих, освітніх закладів”, – прокоментувала Альона Луньова.
Міністерка Ірина Верещук повідомила, що на спецрахунку для відновлення України вже є 17 млрд гривень. З цього рахунку плануються витрати на відновлення зруйнованого та пошкодженого житла. Крім того, Світовий та Європейські банки вже виділили перші 50 млн євро на поточні ремонти. Вона переконана, що перші житлові масиви будуть відремонтовані вже цього року.
Крім того, документ відстоює запровадження правового режиму території пріоритетного розвитку на деокупованій території. Його автори переконані, що податкові пільги, коефіцієнти доплати праці та інше стимулюватимуть повернення громадян додому.
Пропозиції від громадськості стосовно стратегії Мінреінтеграції просить надсилати на адресу vitiukoo@minre.gov.ua або звертатися за телефоном (044) 355-14-58 до 24 лютого 2023 року. Після 24 лютого міністерство підготує відповідну постанову для уряду, яку він має ухвалити у перших числах березня.
Напередодні коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки на підтримку переселенців та кроки, що мають на меті сприяти притягненню до відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, вчинені в Україні.
