Ніде у світі жінки не заробляють стільки ж, скільки й чоловіки — дослідження
Перше глобальне дослідження нерівності доходів чоловіків і жінок, проведене Центром публічної політики Індійського інституту менеджменту у 45 країнах, показало, що жінки не заробляють стільки ж, скільки й чоловіки у жодній країні світу.
Як повідомляє BBC, дослідження було оприлюднене в науковому виданні Journal of Economic Behavior & Organization.
Фото з відкритих джерелПрофесори Гема Свамінатан і Діпак Малґхан — проаналізували відкриті дані про дохід у 2,85 мільйона домогосподарств із гетеросексуальними сім’ями віком 18-65 років впродовж 1973-2016 років.
“Зазвичай, коли оцінюють бідність, за одиницю вимірювання береться домогосподарство. Припускається, що в його межах дохід розподіляється рівномірно. Але часто домогосподарство — це місце значної нерівності, й ми хотіли це дослідити”, — зазначив Свамінатан.
Науковці взяли до уваги два показники нерівності для країн — загальну і в межах домогосподарств. З плином часу обидва показники перебували на відносно стабільному рівні незалежно від країни та гендерної рівності в ній.
“Останні дані вказують на те, що для домогосподарств, де працюють обидва члени подружжя, нема жодної країни (навіть серед найбагатших чи найрозвиненіших), де жінки заробляють стільки ж, скільки їхні чоловіки”, — повідомив Свамінатан.
Скандинавські країни, які зазвичай лідирують у рейтингах гендерної рівності, також не виключення. Однією з основних причин розриву в доходах є традиційне сприйняття чоловіка як годувальника сім’ї, а також виконання жінками неоплачуваної хатньої роботи й роботи по вихованню дітей.
За даними Міжнародної організації праці, жінки в середньому відповідальні за понад 76% хатньої роботи. У країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону цей показник виростає до 80%. Ця робота не оплачується, водночас потребує часу й ресурсів жінки, які вона не може спрямувати на кар’єру.
“Жінка, яка заробляє гроші та приносить їх у сім’ю, має певний статус. Він посилює її суб’єктність і дає їй більше влади в сім’ї. Більша зарплата дає їй більше влади у спілкуванні (з чоловіком) і навіть може врятувати від домашнього насилля”, — пояснює Гема Свамінатан.
Серед позитивних результатів дослідження індійських науковців: нерівність у доходах у межах домогосподарств із 1973 по 2016 рік знизилася на 20%. Це означає, що у світі все більше усвідомлюють значення й важливість рівної оплати праці — як уряди, так і жінки й чоловіки.
За даними звіту щодо гендерного розриву в зарплаті Всесвітнього економічного форуму, у 2020 році жінки у світі в середньому отримували на 19% менше, ніж чоловіки. У порівнянні з 2019 роком цей показник покращився — тоді жінки в середньому отримували на 21% менше, ніж чоловіки.
Частково причиною цього розриву є те, що жінки частіше роблять перерву в кар’єрі, щоб завести дітей, або взагалі шукають низькооплачувані посади через те, що ті пропонують гнучкий графік роботи, який можна поєднувати з вихованням дітей. Але на нього також впливають переконання, що саме чоловік має утримувати родину. Також жінки побоюються просити про підвищення.
Як відомо, в Україні залучення жінок до робочої сили є набагато меншим, ніж рівень залучення чоловіків, а спричиняють цей розрив нерівність доходів, законодавчі обмеження, структура економіки, обмежені можливості догляду за дітьми, вплив культури та особливості державної політики. Серед факторів, які впливають на незайнятість жінок, є також низька доступність дошкільної освіти.
Аналіз причин нерівної залученості до робочої сили жінок та чоловіків в Україні, який у 2019 році проводили аналітики Центру економічної стратегії, показав, що головною перешкодою для матерів у пошуку роботи є недоступність альтернативи догляду за дітьми.
