Недоліки КПК щодо роботи іноземних слідчих груп заважають ефективному розслідуванню міжнародних злочинів в Україні – тіньовий звіт для Єврокомісії

Громадські організації в Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України просять владу законодавчо врегулювати спільну діяльність українських та іноземних слідчих груп на території України.

Відповідний опис проблеми міститься в блоці “Реформа прокуратури” тіньового звіту.

Укладачі доповіді зазначають, що основний тягар розслідування міжнародних злочинів лежить на українській системі правосуддя. Водночас, коли Україна не може самостійно притягнути винних до відповідальності, можуть бути залучені інші механізми, які функціонують як система міжнародної кримінальної юстиції.

Спільні слідчі групи (Joint Investigation Teams – JIT) є об’єднаними силами національних держав з розслідування міжнародних злочинів у межах універсальної юрисдикції і . 

До JIT з розслідування міжнародних злочинів входить низка європейських країн. Також учасником є Eurojust і , яке наголосило, що війна в Україні є найбільш задокументованим збройним конфліктом в історії людства.

Повідомляється, що Eurojust забезпечує широку оперативну, аналітичну, правничу та фінансову допомогу учасникам групи, а також підтримує координацію та співпрацю між усіма національними слідчими й прокурорськими органами, які розпочали розслідування окремих злочинів, зокрема з адмініструванням бази даних Core International Crimes Evidence Database. До цієї діяльності також доєдналися Сполучені Штати Америки, які спеціально з цією метою в грудні 2022 року ухвалили зміни до кримінального законодавства (War Crimes Act).

Після цього, 18 лютого 2024 року, державний секретар США заявив, що США розглядають вчинки російських збройних сил та високопосадовців як злочини проти людяності. Крім того, США дали деталізований перелік намірів щодо розгортання юридичної допомоги з покарання РФ за міжнародні злочини.

Одним із кроків до цього стало підписання в березні 2023 року Меморандуму про взаєморозуміння між міністерством юстиції США та країнами – членами JIT. Автори доповіді вказують, що основна співпраця з переслідування за злочини проти людяності сьогодні відбувається зі США за лінією JIT.

Громадські організації також звертають увагу, що влітку 2023 року почав працювати Міжнародний центр із переслідування злочину агресії (International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine – ICPA). Його мета – забезпечити тісну співпрацю між партнерами. Технічну роботу та координацію центру здійснює Eurojust.

У Гаазі працюють прокурори та слідчі країн – учасниць JIT і залучені експерти. Центр здійснює підготовчу роботу для збору доказів злочину агресії для майбутнього Спеціального трибуналу або іншого механізму, створення якого наразі обговорюється на дипломатичному рівні.

Зібрані українськими слідчими та прокурорами докази винуватості військово-політичного керівництва РФ уже передаються до ICPA, що стане передумовою для формування обвинувачень за злочинами агресії та подальшого їхнього висунення щодо цих суб’єктів у межах майбутнього Спеціального трибуналу, у разі якщо саме така модель буде створена.

Громадські організації вказують на проблему, яка полягає в тому, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) України припускає лише можливість створення спільних слідчих груп, але не регламентує порядку їхньої діяльності.

Зокрема, неможливо визначити склад групи та координатора. Також не передбачено, що члени групи можуть проводити слідчі дії на території держав, які є її учасниками. Експерти наголошують, що сьогодні ці питання розв’язуються за аналогією, що може призвести до визнання доказів неприпустимими.

Для розв’язання цієї проблеми розроблено законопроєкт № 7330, який очікує свого розгляду в парламенті з 29 квітня 2022 року.

Окрім законодавчого врегулювання цієї проблеми, громадські організації закликали продовжувати визначені раніше підходи до розподілу ресурсів щодо доказування міжнародних злочинів з використанням різних інструментів, комбінуючи зусилля національних органів кримінального переслідування та іноземних і міжнародних інституцій.

Також автори звіту рекомендують задля розслідування міжнародних злочинів в Україні посилювати інституційні спроможності спеціалізованих підрозділів у правоохоронних органах та прокуратурі. 

Напередодні, під час презентації тіньового звіту, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра повідомила, що до підготовленого проєкту стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на п’ять років увійшло питання забезпечення перехідного правосуддя на деокупованих територіях.

Нагадаємо, перехідне правосуддя – всесвітньо відома політико-правова концепція transitional justice. Її використовують у кожній державі, яка переходить зі стану конфлікту та окупації до стану миру. Вона передбачає комплекс заходів подолання наслідків війни та окупації і встановлює запобіжники, які унеможливлять повторення конфліктів.

Концепція передбачає чотири головні складові:

• кримінальне судочинство – покарання винних за найтяжчі злочини;
• констатацію істини – документування порушення прав людини;
• відшкодування збитків жертвам, відновлення порушених прав постраждалих під час війни;
• інституційні реформи судової та правоохоронної системи, сектору безпеки, а також перевірку держслужбовців на співпрацю, зокрема, з бойовиками.

Читайте також: Крізь війну до ЄС: чому неможливо оцінювати євроінтеграційний рух без урахування наслідків російської агресії

Автори тіньового звіту також наголосили, що в українському законодавстві досі немає визначення категорій осіб, постраждалих від збройної агресії проти України, та комплексної системи компенсації шкоди, спричиненої збройною агресією проти України.