Наступний звіт Єврокомісії про прогрес України на шляху євроінтеграції буде значно жорсткіший – Іванна Климпуш-Цинцадзе
Наступний звіт Єврокомісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення ЄС може бути жорсткішим за попередні. Це пов’язано зі спробою української влади скасувати незалежність антикорупційних органів у липні 2025 року.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час круглого столу 21 серпня, передає ZMINA.
Скриншот трансляції круглого столу“Донедавна у всіх нас була можливість вказувати, що перший кластер (переговорів про вступ до ЄС. – Ред.) не відкривається з надуманих підстав, через політизоване вето Угорщини”, – зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За словами народної депутатки, 22 липня, коли був ухвалений і підписаний скандальний закон щодо САП і НАБУ, стало “кульмінацією” різних відступів від змін, які суттєво наближали Україну до членства в ЄС.
“22 липня, ми як держава, дали підстави нашим партнерам сумніватися, наскільки ми серйозно націлені на досягнення результату. І тепер, на мою думку, набагато прискіпливіше буде відбуватися оцінка будь-якого кроку, який стосується нашого просування до Європейського Союзу”, – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона передбачає, що звіт Європейської комісії з питань розширення ЄС, який буде оприлюднено в кінці жовтня – на початку листопада, буде набагато жорсткішим:
“І набагато чіткіший у критеріях та умовах, які Україна зобов’язана буде досягти, якщо вона реально націлена на швидке просування до членства в ЄС. Ми вдячні за ту політичну волю, яка на сьогодні є в Євросоюзі, – надати всі інструменти, щоб Україна швидко пройшла й етап скринінгу, і підтримати у готовності до відкриття кластерів”.
Голова Комітету ВР з євроінтеграції нагадала, що навесні 2025 року Україна планувала відкрити перший і шостий кластер переговорів про вступ до ЄС.
“На сьогодні цілком вірогідно, що ми можемо пройти дуже сприятливе для нас данське головування в ЄС (друге півріччя 2025 року. – Ред.) без відкриття першого кластеру. На цей час не ухвалене рішення про розділення України з Молдовою, є країни, які продовжують наполягати на тому, що це розділення буде негативним для України”, – зазначила народна депутатка.
Голова комітету наголосила, що головні завдання трансформації на шляху вступу до ЄС закладені у кластері 1 “Основи вступу до ЄС” (Fundamentals): про верховенство права, незалежність судової системи, прозорість призначення суддів, їх доброчесність. Без цього, навіть виконавши усі економічні показники та впровадивши усі директиви в економічних царинах, Україна не стане членом Європейського Союзу, додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо. Щодо кожного з цих розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України та Євросоюзу.
Український уряд готувався до відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС 18 липня, однак для ухвалення рішення не вистачило політичної волі з боку Євросоюзу. За словами Ольги Стефанішиної, яка була віцепрем’єркою з євроінтеграції до 17 липня, для ухвалення рішення забракло політичної волі з боку Євросоюзу.
Нагадаємо, 22 липня 2025 року Верховна Рада проголосувала за закон про знищення незалежності українських антикорупційних органів НАБУ та САП. В цей же день його підписав президент Володимир Зеленський. Така зміна законодавства поставила під загрозу безвізовий режим, євроінтеграцію та міжнародну фінансову підтримку України.
Уже 31 липня 2025 року Рада проголосувала за закон, який повернув незалежність НАБУ і САП. Цьому передувала негативна реакція з боку ЄС та мирні акції протесту у низці українських міст.
Данія під час свого головування в Раді ЄС у другій половині 2025 року сподівається відкрити всі кластери переговорів про вступ України до ЄС і готова тиснути на Угорщину. Про це заявляла міністерка європейських справ Данії Марі Б’єрре.
