Нардепи заявили про тиск з боку Ради Європи щодо скасування розгляду закону про статус російської мови

Народний депутат Микита Потураєв заявив, що представники Ради Європи нібито чинять тиск на українських парламентаріїв, щоб змусити скасувати розгляд урядового законопроєкту №14120, який має виправити переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов та виключити російську з переліку мов, що користуються особливим захистом в Україні.

Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці.

Фото: Верховна Рада України

За словами нардепа, під тиском невстановлених функціонерів чи експертів Ради Європи віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка та голова Держслужби з етнополітики Віктор Єленський зняли з розгляду відповідний урядовий документ. Він стверджує, що це вже вдруге, коли ініціативу відкликають під тиском із Брюсселя та Страсбурга.

Україна ратифікувала Хартію у 2003 році, проте тоді офіційний український текст виявився зробленим із російського перекладу, а не з оригіналів англійською чи французькою. Через це поняття “minority languages” в українському варіанті трактували як “мови національних меншин”, що фактично розширило коло захищених мов і надало особливого статусу, зокрема й російській.

Автори законопроєкту №14120 пропонували виправити переклад Хартії та оновити перелік мов: вилучити російську й молдавську, замінити “єврейську” на іврит та ідиш, а також додати чеську, урумську та румейську – тобто зосередитися на захисті мов, що справді опинилися під загрозою.

Потураєв каже, що саме проти таких змін у Брюсселі та Страсбурзі виступили “майже анонімні” експерти й бюрократи, які запевняли, що скорочення переліку мов може ускладнити євроінтеграційні переговори України.

Нардеп Володимир Вʼятрович також підтвердив, що законопроєкт знімають з розгляду нібито через вплив російських лобістів у Раді Європи. Він закликав керівництво парламенту та уряду керуватися виключно національними інтересами й завершити виправлення перекладу Хартії.

“Верховна Рада й уряд мають виявити субʼєктність і самоповагу, а не піддаватися тиску анонімних лобістів російських інтересів. Бо інакше ця влада сама мимоволі перетворюється на російських лобістів. Ми маємо нарешті покінчити з ганебною спадщиною Табачника і Ківалова-Колесниченка й ухвалити цей законопроєкт”, – додав він.

Критики рішення наголошують, що Конституційний Суд уже вимагав уніфікувати український переклад Хартії, а виправлення помилок ратифікації 2003 року відновить історичну справедливість і зніме інструмент для можливих кремлівських маніпуляцій.

Нагадаємо, що у серпні уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська запропонувала вилучити російську мову з переліку мов, які потребують підтримки та особливого захисту.

Вона зазначила, що Москва тривалий час використовувала Хартію для маніпуляцій і тому важливо мати адекватний переклад, щоб вилучити російську мову з переліку. За словами Івановської, парадоксальним є те, що російська перебуває в списку поруч із кримськотатарською та караїмською мовами, які справді потребують захисту.