Найчастіше бездомними стають ВПО, особи з інвалідністю та одинокі літні люди – дослідження
В Україні зростає кількість бездомних людей. Найчастіше серед них опиняються внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю та літні люди. Водночас війна призвела до появи нової вразливої категорії – ветеранів, які також втратили житло.
Про це свідчать результати дослідження благодійного фонду “Деполь Україна”, яке представили під час конференції “Право на гідне життя”, передає ZMINA.
Скриншот трансляції конференціїФонд “Деполь Україна” у співпраці з соціологічною групою “Рейтинг” та Інститутом демографії та досліджень якості життя ім. М.В. Птухи НАН України провів дослідження про стан бездомності в Україні під час війни. Упродовж квітня 2026 року експерти опитали 1090 респондентів з Києва, Одеси, Харкова та Львова: повнолітніх бездомних, які відвідують центри надання послуг та точки годування, експертів та людей в усіх регіонах країни.
Автори дослідження виявили, що загальна кількість бездомних в Україні може бути від 57 тисяч до 121 тисячі людей. За даними Мінсоцполітики, станом на 1 січня 2026 року налічувалось 12 451 така людина.
Реальна кількість бездомних людей може бути суттєво більшою, адже не всі з них відвідують заклади для бездомних, звернули увагу дослідники. Тож загалом людей, у яких немає житла, може бути більше мільйона. Цю цифру під час конференції назвала Елла Лібанова, директорка інституту демографії та досліджень якості життя.
“Те, що мене найбільше стурбувало за результатами нашого дослідження – з’явилися бездомні з-поміж ветеранів війни. Ми маємо кістьми лягти, але цього не допустити. Ці люди, які проливали свою кров, забезпечили наше життя упродовж 4,5 року, в кожному разі мають бути убезпечені від бездомності”, – наголосила науковиця.
Скриншот презентації “Деполь Україна”Серед бездомних більше чоловіків (69%). Найчисельнішою віковою групою є люди 41–59 років (46%). 63% опитаних перебувають без житла більш як два роки. Найбільше серед бездомних внутрішньо переміщених осіб (40%), людей з інвалідністю (33%) та одиноких людей старшого віку (28%). Експерти звертають увагу на суттєве збільшення звернень з боку ветеранів.
Лише 6% бездомних мають постійну зайнятість, а 78% не мають роботи. Основним джерелом доходів для таких людей є державні виплати (41%) та допомога благодійних фондів (18%). Найпопулярніша робота для бездомних – збір та сортування вторинної сировини (10%).
Основною причиною втрати житла стала війна (46%). Також серед поширених причин – конфлікти у родині (22%), шахрайство з нерухомістю (12%) та стан здоров’я (8%).
Скриншот презентації “Деполь Україна”Опитування виявило, що 63% бездомних ніколи не стикалися з алкогольною залежністю, а 92% – із наркотичною. Експерти зазначили, що залежності здебільшого є наслідком, а не причиною бездомності або розвиваються паралельно з нею під впливом складних життєвих обставин.
Дослідники вивчили ставлення суспільства до бездомних. 80% опитаних вірять, що більшість людей без постійного місця проживання могли б працювати за бажання, 70% пов’язують бездомність із залежностями, а 53% вважають, що люди самі обирають такий спосіб життя.
Більшість (89%) респондентів вважають, що люди без домівок є повноправними членами суспільства і 64% відчувають співчуття при зустрічі з ними. Але лише 14% опитаних оцінюють реальне суспільне ставлення до бездомних як позитивне.
Скриншот презентації “Деполь Україна”Серед найбільших своїх потреб опитані бездомні люди назвали житло (51%), постійну роботу (37%), медичну (36%) та соціальну допомогу (20%), відновлення документів (17%). 58% готові отримати постійне соціальне житло за умови сплати орендної плати та працевлаштування.
Нагадаємо, що два роки тому в Лондоні відкрився перший у світі Музей безпритульності, де відвідувачам розповідають про досвід бездомних людей. Музей був заснований 2015 року, але майже 10 років не мав постійного приміщення і переміщувався.
Музей, намагається поєднати історії, освіту та адвокацію, зосереджені на досвіді бездомних людей і має нетрадиційну структуру. Замість колекції предметів у скляних вітринах музей пропонує інтерактивний досвід, де волонтери діляться історіями, демонструючи предмети з колекції – усі вони зібрані через пожертви від їхніх колишніх бездомних власників – для невеликих груп відвідувачів, використовуючи точні цитати колишніх власників. Це не лише потужне та гуманне занурення в досвід бездомних, але й виклик усталеним уявленням про те, що мають демонструвати музеї.
Читайте також: Люди “Без Дому” та люди без пауз: як волонтерська ініціатива надає допомогу тим, хто опинився у скрутному становищі
