Нацрада презентувала кроки з впровадження системи спільного регулювання медіа
Нацрада з питань телебачення і радіомовлення веде підготовку до імплементації положень нового закону, який набуває чинності 31 березня: оновлює нормативні акти, розробляє нові методики, визначає найголовніші напрями своєї майбутньої Стратегії діяльності, готує роз’яснення щодо окремих законодавчих новел.
На першому етапі регулятор презентував на своєму сайті кроки з впровадження системи спільного регулювання медіа.
Джерело: pexels.comУ Нацраді уточнили, що в європейських медіа діють форми співрегулювання, однак немає таких, які можна було б скопіювати й просто перенести в українську медійну сферу. Тому впровадження української системи співрегулювання стане своєрідним іспитом і експериментом, який або підтвердить, або спростує її ефективність.
У регулятора висловили надію, що українська система приживеться, а її кодекси стануть такими ж ефективними, як кодекси мовлення Ofcom. Адже саме розроблення кодексів мовлення, добір експертів, які працюватимуть над ними, а потім розглядатимуть конкретні випадки порушень, – це основне завдання органів співрегулювання.
“Після того як будуть сформульовані чіткі й зрозумілі критерії, названі основні ризики, яких мають уникати медіа, ця система регулювання запрацює і, сподіваємося, поліпшить спілкування не лише між регулятором і медіа, а й між суспільством і медіа”, – йдеться в повідомленні.
У презентації є відповіді на такі питання:
- що таке співрегулювання;
- в яких сферах воно діятиме;
- хто може створювати органи спільного регулювання;
- які питання належать до співрегулювання;
- коли подавати заяви для входження до робочих груп зі створення органів спільного регулювання тощо.
Медіарегулятор розповів, що розпочав консультації з учасниками медійного ринку щодо питань імплементації Закону “Про медіа”. Найактуальніші питання регулювання і нагляду за діяльністю медіа незабаром розглядатиме на своєму черговому засіданні Громадська рада при Національній раді. Також готують свої пропозиції галузеві громадські організації.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про медіа”, ухвалення якого Єврокомісія визначила одним із критеріїв для оцінювання руху України до ЄС, 29 грудня 2022 року.
Цей документ внесли до парламенту ще 2020 року. Через два роки, у серпні 2022-го, його ухвалили в першому читанні й підтримали в другому читанні 13 грудня.
Законопроєкт має забезпечити конкурентний медіаринок із правилами для всіх, незалежним регулятором та відповідати аудіовізуальній директиві ЄС.
Показово, що документ, зокрема, регулюватиме онлайн-медіа, які за чинного законодавства не мали окремого статусу. Так, у законопроєкті з’явилося визначення, що онлайн-медіа вважатимуться ЗМІ, які регулярно поширюють інформацію за допомогою інтернету на власному вебсайті. Але це не стосуватиметься медіа, які зараховано до аудіовізуальних.
Обговорення документа викликало запеклі суперечки в медійному та експертному середовищі. Наприклад, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що законопроєкт має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.
Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) підтримала ухвалення нового Закону “Про медіа”, оскільки загалом це створює сприятливі умови для медіа попри війну з Росією.
Водночас Міжнародна федерація журналістів (IFJ) приєдналася до своїх українських філій – Національної спілки журналістів України та Незалежної медіапрофспілки України, закликавши уряд переглянути документ і розпочати широкий інклюзивний діалог із профспілками журналістів та медіасектором. На їхню думку, у своєму нинішньому вигляді документ становить загрози свободі преси.
