На Закарпатті у школах існують проблеми в організації навчання державною мовою – омбудсман
Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови у закарпатських школах виявив певні недоліки та порушення чинного законодавства в організації навчання державною мовою. Так, у більшості зі 108 шкіл Берегівського району Закарпаття функціонують класи з угорською мовою навчання поряд з державною, але у 37 з них не утворено жодного класу, в яких навчання відбувалося б лише державною мовою.
Про це повідомив мовний омбудсман Тарас Кремінь.
Фото: PexelsЧинне законодавство не передбачає функціонування закладів освіти з навчанням мовою національної меншини. Натомість закон вимагає створення окремих класів (груп) із навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою. При цьому в таких класах обсяг навчального часу предметів, що вивчаються державною мовою, має поступово збільшуватися від 20% у 5-му класі до 60% у старшій школі.
Водночас всупереч законодавству в Берегівському районі (Косонська сільська рада) діє 4 школи, офіційні повні назви яких містять слова “з угорською мовою навчання”. Зокрема, йдеться про Попівську гімназію, Рафайнівську гімназію, Шомівську гімназію, Запсонську гімназію.
Так, приміром, керівництво Виноградівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №3 імені Жіґмонда Перені повідомило, що в усіх класах предмети викладаються одночасно двома мовами: 70% – угорською, 30% – українською. Така форма навчання суперечить чинному законодавству, зокрема положенням частини шостої статті 5 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.
“Під час здійснення державного контролю також виявлено, що в окремих актах Міністерства освіти і науки України, всупереч законодавству, застосовуються визначення “школи з угорською мовою навчання”. Це створює підстави для порушення закладами загальної середньої освіти норм законодавства про державну мову та може мати наслідком процеси сегрегації учнів, які є представниками національної меншини України, від комунікації з іншими дітьми”, – зазначив Кремінь.
За його словами, унеможливлення опанування української мови відповідно до освітніх стандартів сповільнюватиме повноцінну інтеграцію здобувачів освіти до українського суспільства.
Нагадаємо, що 13 грудня, Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний закон №8224 про національні меншини (спільноти) України попри те, що його різко критикували експерти. Законопроєкт підтримали 324 парламентарі.
Закон встановлює, що національна меншина України – це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, традиційно проживають на території України, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти й розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність.
