На війні загинув доброволець і поет Максим Кривцов

На фронті загинув військовослужбовець ЗСУ, доброволець, громадський активіст, поет Максим Кривцов із позивним Далі, йому було 33 роки.

Про це 7 січня повідомила його мати Надія Кривцова.

Максим Кривцов з позивним Далі. Фото із соцмереж

“Темрява… нема світла…. немає дня…” – написала вона на своїй сторінці у фейсбуку.

Також пані Надія залишила коментар під останнім постом Максима на його сторінці в соцмережі: “Фіалками мій найдорожчий син проросте… о Боже”.

У дописі поет запропонував читачам пограти в гру: вони називають номер сторінки й рядок зі збірки його віршів “Вірші з бійниці”, яка вийшла в грудні 2023 року, а він надає їм відповідний фрагмент поезії.

“Тільки хай це буде не ворожіння – а так, по настрою. Бо 90% віршів тут про смерть”, – уточнив Максим.

За два дні до своєї загибелі український воїн написав вірш:

Моя голова котиться від посадки до посадки
Як перекотиполе
Чи мʼяч
Мої руки відірвані
Проростуть фіалками навесні
Мої ноги
Розтягнуть собаки та коти
Моя кров
Вифарбує світ у новий червоний
Pantone людська кров
Мої кістки
Втягнуться в землю
Утворять каркас
Мій прострелений автомат
Заржавіє
Бідненький
Мої змінні речі та екіпу
Передадуть новобранцям
Та скоріше б уже весна
Щоб нарешті
Розквітнути
Фіалкою

Саме цей вірш згадала Надія Кривцова в коментарі.

Тисячі українців висловили жаль і співчуття через загибель Максима.

Режисерка і письменниця Ірина Цілик написала у фейсбуку:

“Вірші з бійниці – немає в наявності. Ми за один день розкуповуємо книжки українських поетів тільки тоді, коли вони гинуть. Максим мав написати ще багато сильних віршів і видати нові книжки, дзвінкі і красиві, як усе правдиве й талановите. І він мав би радіти сам, що наклад його дебютної книжки розкупили за один день. Він мав би пізнати задоволення справжніх презентацій, підписування книжок для читачів і всього того, чого йому так явно хотілося. Перша книжка і остання”.

Волонтерка і військова Леся Литвинова написала:

“Чуєте, ви, не “народжені для війни”… Ніхто для неї не був народжений. Кривцов Максим був надзвичайно світлою людиною. Він був поетом. Не воїном. Але він загинув. Загинув як чоловік. Як воїн. Разом з ним загинув цілий Всесвіт. Тексти і вірші. Нові сенси. Ненаписані строчки. Непрожиті хвилини. Непережиті почуття. Вам добре спиться? Добре відпочивається? Добре смакує ранковий лате?”

Про загибель воїна і поета повідомили також його колишні колеги із Veteran Hub, де Максим працював копірайтером:

“Максим приєднався до команди як копірайтер, а на співбесіді показав свій вірш у бібліотеці простору. Твоїх крапок наприкінці речень усюди стало всім на роки вперед, та тепер щомиті нам бракуватиме тебе, що їх розставить. Ми запамʼятаємо твою щирість слів, історії ветеранів, любов пекти та неймовірно довгі прогулянки. Дякуємо тобі за вміння відчувати щемно”.

Письменник Любко Дереш розповів, що Максим хотів написати роман, і оприлюднив невеликий фрагмент із синопсиса:

“…Коли повертаємось із ротацій, їдемо в автівці додому, ми не відчуваємо щастя, хоча хочемо повернення. Напевне. Ми відчуваємо одне – порожнечу. Одну спільну на всіх порожнечу, колективну, як пам’ять. Ми захлинаємось нею і задихаємось від її випарів. Отже. Я хочу розповісти про багатоповерхівку, на 77-му поверсі якої розміщений офіс телеканалу “Забуття”. Вся розповідь відбуватиметься у межах найжахливішої програми у світі “Ток-шоу Війна”…”

За даними “Новинарні”, Максим Кривцов – родом з Рівного, ходив до шкіл №23 та 28, закінчив Рівненський технікум технологій і дизайну.

У 2014 році закінчив Київський національний університет технологій та дизайну, за освітою – дизайнер взуття. Надалі працював за різними спеціальностями – на Рівненській фабриці нетканих матеріалів, продавцем-консультантом, помічником майстра в ательє, есемемником та ментором для дітей у проєкті “Строкаті єноти”.

Брав участь у подіях Революції гідності в Києві, на війну пішов добровольцем 2014-го. Воював у складі 5 батальйону ДУК “Правий сектор” (листопад 2014 – жовтень 2015 року), потім – старшим кулеметником у бригаді швидкого реагування Національної гвардії України (2016–2019; зараз “Рубіж”).

Після демобілізації був контент-менеджером у Центрі реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС “ЯРМІЗ”, копірайтером у Veteran Hub.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну повернувся на фронт.

Поезії Максима друкувались у збірках “Книга Love 2.0. Любов і війна”, “Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну”, “Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?”.

2023 року у видавництві “Наш формат” вийшла його особиста збірка поезій “Вірші з бійниці”. Вона ввійшла до переліку найкращих українських книжок 2023 року за версією “ПЕН Україна”.

Пісні на вірші Максима виконує український музичний гурт Yurcash (“Юркеш”) – “Панівна висота”, “Він в ЗСУ, вона в ТрО”, “Жовтий скотч”.

Вірш “Він переїхав в Бучу” екранізовано в першому фільмі “Вавилон 13” серіалу “Війна-ненажера”.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в боях за звільнення Запорізької області загинув харківський поет, натхненник і учасник культурного центру “Харківський SLAM” Олексій Івакін, який служив у 82 десантно-штурмовій бригаді ЗСУ.