Українські правоохоронці не розслідують системно свавільні затримання окупантами цивільних, бо досі не ратифіковано Римський статут – Решетилова

Україна досі не ратифікувала Римський статут та не гармонізувала своє законодавство відповідно до міжнародного гуманітарного права. Через це наші правоохоронні органи не можуть ефективно розслідувати справи, пов’язані з викраденням українських цивільних росіянами.

Про це під час брифінгу “Московський механізм ОБСЄ щодо свавільного позбавлення свободи цивільних українців РФ. Навіщо його запустили та що це дасть?” заявила голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова, передає кореспондент видання ZMINA.

Решетилова розповіла, як стала свідком допиту потерпілого з Димера співробітниками СБУ. Представники спецслужби запитували чоловіка лише про його місце утримання в Київській області. Їх не цікавила інформація про його переміщення до Гостомеля, Білорусі та Росії, де чоловіка тримали у двох різних місцях.

“Я маю на увазі, що на сьогодні наші правоохоронні органи не розслідують системно цей злочин. Просто тому, що немає відповідних вимог нашого Кримінального процесуального кодексу. Саме тому ми наголошуємо на тому, що має бути ратифікований Римський статут, а наше українське законодавство гармонізоване з міжнародним гуманітарним правом. Тоді буде відповідна вимога до українських правоохоронців розслідувати цей злочин системно“, – керівниця МІПЛ.

Експерт із міжнародного права МІПЛ Андрій Яковлєв своєю чергою зауважив, що український Кримінальний кодекс містить лише одну статтю про воєнні злочини – ст. 438 (“Порушення законів та звичаїв війни”). У ККУ також наразі відсутня стаття щодо злочинів проти людяності. Як приклад Яковлєв навів події в Бучі, які в Україні розглядаються як порушення законів та звичаїв війни. Натомість у Польщі вважають це злочином проти людяності.

“Зараз ми маємо статтю “Порушення законів та звичаїв війни” (стаття 438), а не “Злочини проти людяності”. І коли багато таких кейсів, то слідчий може не розуміти на стратегічному рівні, як це треба розглядати. Таке розуміння є в Офісі генпрокурора. Тож слідчий, який не застосовує цей інструментарій, може це (тобто дані) не систематизувати. І, відповідно, коли Решетилова говорила, що нам потрібно змінити практику, то нам варто змінити наш Кримінальний кодекс“, – пояснив адвокат.

На його думку, якщо воєнні злочини вчиняються задля досягнення воєнних цілей (захопити ворога, зруйнувати його позиції, перемогти або послабити противника), то злочини проти людяності не мають воєнної цілі. Але на міжнародному рівні цього ще не зрозуміли, тож Україні потрібно це доводити.  

Яковлєв вважає, що Московський механізм – це перший крок для того, щоб побудувати кейс про злочини проти людяності. Це потрібно, щоб на міжнародному рівні підтвердити факти злочинів, скоєних Росією проти цивільних. Коли експерти з ОБСЄ верифікують отримані від України дані, тоді можна буде говорити про серйозні порушення законів та звичаїв війни.

“Не знаю, чи скажуть вони, що це злочини проти людяності, бо це треба доводити в суді. Тому очевидно, що ні. Для цього ми маємо отримати нові ордери, щоб люди не зазнавали нелюдського поводження або катувань“, – пояснив експерт.

За словами адвоката, місія ОБСЄ, яка працюватиме в Україні на підставі Московського механізму, має отримати доступ до окупованих Росією територій.

Також адвокат вважає, що затриманих чи викрадених українців можна кваліфікувати як цивільних заручників, хоча росіяни й тримають їх без висунення жодних вимог. Але їхня велика кількість, системність та централізованість утримання дозволяють говорити про те, що фактично це заручники.

Нагадаємо, у Відні 29 лютого під час засідання постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі 45 країн підтримали запуск Московського механізму, який дозволить зібрати інформацію про воєнні злочини, скоєні росіянами в Україні. 

Московський механізм – це розроблена ОБСЄ спеціальна процедура, що дозволяє створити незалежну міжнародну місію, завдання якої полягатиме у вивченні інформації щодо порушення прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема проти цивільних осіб та цивільної інфраструктури.

Раніше до запуску Московського механізму закликала низка українських правозахисних організацій. Серед них варто окремо згадати Медійну ініціативу за права людини, яка спільно з коаліцією “Україна. Пʼята ранку” та українськими дипломатами півтора року адвокатувала цю ініціативу. 

Центр прав людини ZMINA теж долучився до адвокації запровадження Московського механізму шляхом підсвічування цієї теми під час двосторонніх зустрічей з іноземними дипломатами в ОБСЄ. Також організація брала активну участь у заході про політичних в’язнів під час Варшавської конференції ОБСЄ з питань людського виміру, на якій теж обговорювала тему викрадення цивільних на новоокупованих територіях.

До коаліції “Україна. П’ята ранку” входять 34 громадські організації, які спільно працюють задля захисту жертв російської збройної агресії в Україні та притягнення до відповідальності вищого керівництва РФ і безпосередніх виконавців злочинів. Задокументовану інформацію організації передають Офісу генерального прокурора України, національним слідчим органам, Спеціальному доповідачу ООН з питань тортур, Моніторинговій місії ООН з прав людини, Незалежній міжнародній комісії ООН з розслідування порушень в Україні, Міжнародному кримінальному суду, експертам Московського механізму ОБСЄ та іншим органам.