На німецькому “Bild на русском” експертка з міграційної політики назвала українців та росіян “біженцями від однієї війни”

У російськомовній програмі “Обзор от Bild” вийшов ефір з експерткою з міграційної політики Ольгою Гуріною, яка назвала українців та росіян у Європі “біженцями від однієї війни”. Під час розмови на екрані був підпис “Кровопролитна війна в Україні” без згадки причетності до неї РФ.

Про це пише “Детектор медіа”. 

Так, впродовж ефіру експертка двічі наголосила на тому, що вважає українців та росіян, які виїхали зі своїх країн після початку повномасштабної війни Росії проти України, “біженцями від однієї війни”. 

Ведучий програми Максим Курніков не заперечив і не уточнив у Гуріної, що саме вона має на увазі.

Інформаційним приводом цієї розмови став звіт ООН, згідно з яким 2022 рік був рекордним за кількістю біженців з часів Другої світової війни. На першому місці за кількістю були біженці з Сирії, на другому – українці.

Водночас більшу частину ефіру присвятили проблемам російських “біженців”. За словами експертки, українським біженцям, на відміну від сирійських раніше, протягом 2022 року європейські країни всіляко допомагали в облаштуванні побуту. Натомість ці ж країни підтвердили “лише 7% заявок на притулок від росіян”.

“Я вважаю, що і росіяни, і українці – це біженці від однієї війни. І нерозуміння цього питання мене дивує. Звідки таке неприйняття росіян? Розумієте, це лише підживлює ті страхи й наративи, які присутні в російській владі”, – заявила Гуріна російською.

Також під час розмови Гуріна назвала підрив Каховської ГЕС “катаклізмом”.

“Детектор медіа” звернувся до редакції “Bild” з запитом щодо редакційної політики таблоїда стосовно російської війни проти України.

Нагадаємо, що засоби масової інформації Франції, Німеччини, Угорщини, Латвії та Італії мають певні відмінності в підходах до висвітлення української тематики.

Опитані німецькі медійники підтвердили вплив російської пропаганди, зокрема, навели приклади закликів проросійських інтелектуалів примусити Україну до миру.

Німецькі кореспонденти часто бувають в Україні, зокрема в зоні бойових дій, і контактують з місцевими експертами, речниками та журналістами; багато уваги приділяють військовій допомозі Україні та українським біженцям.

Водночас про Україну в німецьких медіа часто говорять як про корумповану державу, не враховуючи прогресу в цій сфері за останні роки, ситуацію з російською православною церквою подають як утиски. У суспільстві поширені уявлення про “велику російську культуру”, не пов’язану з режимом Путіна, й про особливу роль Росії у перемозі над нацизмом.

Проте нав’язувані російською пропагандою побоювання, що німці не зможуть жити без російських енергоносіїв, не справдились, тож тепер суспільство сприймає антиросійські санкції з меншою пересторогою.