МЗС у річницю Європейської конвенції з прав людини нагадало, що Україна віддана своїм зобов’язанням
Україна попри повномасштабну війну та виклики, пов’язані з російською агресією, лишається відданою зобов’язанням, узятим на себе в межах Європейської конвенції з прав людини.
Про це нагадали в МЗС.
Конвенція. Фото: Рада ЄвропиУ зовнішньополітичному відомстві виступили із заявою до 75-ї річниці створення конвенції, яку Україна підписала 1997 року. Торік низка медіа писала, що уряд подав до Ради Європи заяву про відступ від дотримання певних норм документа, а ZMINA пояснювала, що це означає.
Частину прав людини влада не може порушувати навіть під час війни, як-от право на справедливий суд, але це не заважає нині обговорювати в парламенті такі обмеження для низки військових.
У МЗС вважають, що чергова річниця ухвалення конвенції, нагадує людям, що їхні права “не привілей і не компроміс, а основа миру, свободи та справедливості, за які Україна сьогодні бореться разом із усією демократичною Європою”.
“Масові вбивства, катування, депортації, знищення цивільної інфраструктури – усі ці російські злочини грубо порушують права, гарантовані Конвенцією: право на життя, заборону катувань, право на свободу, безпеку та повагу до приватного життя”, – перелічують дипломати.
Конвенція та Європейський суд з прав людини – ключові інструменти документування злочинів та притягнення до відповідальності. У цьому контексті дипломати пригадали рішення ЄСПЛ у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”, де встановили відповідальність РФ “за широкомасштабні й системні порушення прав людини” в окупації.
“Це рішення закріпило юридичну й моральну відповідальність держави-агресора за зневагу до фундаментальних прав, гарантованих Конвенцією”, – говорять у відомстві.
Ілюстраційне зображення. Одна із зал засідань Європейського суду з прав людини, що розглядає позови про ймовірні порушення норм конвенції. Фото: ЄСПЛНагадаємо, що напередодні Європейська комісія опублікувала щорічну доповідь про стан виконання Україною реформ, необхідних для вступу до Європейського Союзу. Аналітики, між іншим, кажуть про поступ у реформах та ризики в антикорупційній сфері та судочинстві.
Дослідники кажуть, що бідність та посилення корупції через повномасштабну війну можуть послабити демократичні прагнення поміж українців.
Лише за півтора року серед опитаних майже на 10% поменшало прихильників такого устрою. Понад 40% відчували погіршення з демократією за президентства Володимира Зеленського, а однією з основних причин цього називали дії влади, а не російський напад.
Разом з цим інші дослідження фіксують, як попри війну та виклики демократичні цінності стали навіть популярнішими в Україні, ніж до 2022 року. Зараз три чверті українців підтримують євроінтеграцію та поінформовані як про переваги, так і про недоліки процесу.
