Мир не може означати здачу територій або капітуляцію – Генеральний секретар Ради Європи

Мир для України не може означати капітуляцію чи територіальні поступки, він має ґрунтуватися виключно на правосудді та поверненні всіх полонених і депортованих.

Про це під час пресконференції в Києві заявив Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, передає ZMINA.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе на пресконференції в Деснянському районі Києва 17 лютого 2026 року. Фото: ZMINA

Він наголосив на незмінності підтримки України та важливості відновлення світового порядку через механізми правосуддя. Берсе зазначив, що повномасштабна війна, яка триває вже 4 роки, супроводжується численними глобальними кризами, проте Рада Європи залишається зосередженою на допомозі Україні. Генсек підкреслив, що організація виключила Росію зі свого складу через посягання на незалежність та демократію України, оскільки методи РФ суперечать європейським цінностям.

“Мир не може означати здачу територій або капітуляцію. Мир – це правосуддя, справедливість і повернення українських дітей, військовополонених та цивільних“, – зауважив Берсе.

За його словами, Рада Європи фокусується на забезпеченні невідворотності покарання за скоєні злочини. Для цього вже створений Міжнародний реєстр збитків, триває робота над Міжнародною компенсаційною комісією та Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії.

“Хоча організація не має засобів для фізичної зупинки ракет, вона може допомогти, щоб злочини не були забуті, а майбутній мир не ґрунтуватиметься на безкарності. Пріоритетом є розбудова стійких демократичних інституцій та судів, яким довірятиме суспільство“, – наголосив Берсе.

За його словами, наявність найбільшого офісу Ради Європи саме в Києві підтверджує довгострокові зобов’язання організації перед Україною. Попри важку зиму, відключення світла та постійні атаки, співробітники продовжують роботу. Берсе зауважив, що Рада Європи і надалі інформуватиме уряди та населення 46 країн-членів про реальну ситуацію в Україні.

Нагадаємо, масштаби воєнних злочинів, які продовжує вчиняти Росія, величезні. На кінець 2025 року Офіс генпрокурора зафіксував вже понад 208 тисяч воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених у період повномасштабної війни. Але в основі всіх цих злочинів лежить злочин агресії – саме вторгнення в Україну. Водночас жоден національний чи міжнародний орган не має юрисдикції, щоб судити за злочин агресії керівництво країни, яка напала на іншу.

Тож для того, щоб притягнути до відповідальності Путіна та його посіпак за саме вторгнення, а не за окремі злочини, як-то депортація дітей чи вбивство цивільних, потрібно було створити новий орган з відповідними повноваженнями.